Справа № 22-1869                         Головуючий у 1 -й інстанції З.М.Павлова

Категорія 16                                 Доповідач Л.Д.Дмитрієва

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня 13 дня Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного Суду Луганської області в складі

головуючого  Л.Д.Дмитрієвої

суддів  Т.Д.Карайван,  О.В.Стрюкова при секретарі І.І.Кагадій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Алчевського міського суду від 05 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру; виділ часток в спільній сумісній власності; визнання права власності на о частину квартири, визначення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні

квартирою,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив визнати за покійною ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину спірної квартири; виділити частки в спірній квартирі, визнавши, що йому та покійній ОСОБА_4 - кожному належало право власності на ці частки; визначити порядок користування спірною квартирою, надавши йому в користування житлову кімнату площею 16.9 кв.м вартістю 15150 грн. та вбудовану шафу вартістю 986 грн. загальною вартістю 16136 грн., що складає 28/100 часток квартири; відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати в користування житлові кімнати площею 9,20 кв.м вартістю 8247 грн.; житлову кімнату площею 11,40 кв.м вартістю 10220 грн. та лоджією вартістю 1703 грн., що буде складати 36/100 часток спірної квартири; в спільному користуванні залишити коридори, кухню, ванну, туалет та передню; зобов"язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою.

Рішенням Алчевського міського суду від 05 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Окрема ухвала Алчевського м іського суду від 05 квітня 2006 року направлена начальнику МВ УМВС м.Алчевська полковнику міліції Фірсову І.І для вжиття заходів до ОСОБА_2 про недопустимість порушення прав у користуванні та розпорядження квартирою гр.ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення і окрему ухвалу суду та постановити нове рішення, відмовивши ОСОБА_1 у позові, посилаючись на обставини, які вказані у позові, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуальнбого права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанцій' виходив з того, що згідно ч.1 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін або за законом.

Судом встановлено, що сторони по справі зареєстровані та проживають в спірній квартирі АДРЕСА_1 та були членами сім"ї ОСОБА_4, яка була власникоми квартири, пайові внески за яку були повністю сплачені в 1991 році, але право власності на квартиру не оформлено. Також під час розгляду справи відповідачи визнавали позов і не заперечували проти нього.

Крім того, судом встановлено, що на квартирному обліку з 04.05.1985 року перебував позивач і йому була надана спірна квартира на сім"ю з п"яти чоловік без зняття з обліку, а тому ордер на спірну квартиру було видано на ім"я покійної ОСОБА_4, але позивач та відповідачи вказані в ордері як члени її сім"ї.

Зі вказаним порядком користування квартирою сторони в судовому засіданні погодились, тому суд вважав за можливе визначити порядок користування спірною квартирою за варіантом, запропонованним ебкспертом.

Судова колегія вважає, що міський суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Також судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не з"являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.304,307, 308,313, 314, 315,317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення и окрему ухвалу Алчевського міського суду від 05 квітня 2006 року залишити без зимін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційній інстанції протягом двох місяців до Верховного Суду України.