ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 2-4537/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е)
30 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарі: Блажівському С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Українська фінансова група» про стягнення банківського вкладу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача депозитний вклад в сумі 82000,00 грн., нараховані на вклад відсотки в сумі 8882,39 грн., пеню за невиконання умов договору за період з 19.03.2009 року по 17.09.2009 року в сумі 10324,49 грн., інфляційні втрати в сумі 3544,41 грн. та 3% річних в сумі 1367,11 грн., обґрунтовуючи це тим, що між ним та відповідачем ТОВ КБ «Українська фінансова група» було укладено депозитний договір.
Після закінчення строку дії договору, відповідач вклад не повернув, повідомивши позивача про неможливість повернення вкладу в зв’язку із зменшенням надходжень на рахунки банка.
В судове засідання представник позивача не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві на адресу суду підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з’явились в судове засідання, на підставі наявних в справі доказів.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 465-180908ГРН про розміщення строкового грошового вкладу з виплатою процентів в кінці строку від 18.09.2008 року (строк вкладу з 18.09.2008 року по 18.03.2009 року, сума вкладу 82000,00 грн., зі сплатою 22,00 % річних).
Після закінчення строку дії вказаного договору, позивач звертався до банку із заявою про повернення вкладу, проте банк вклад не повернув, повідомивши позивача про зменшення грошових надходжень на рахунки банку і неможливість повернути вклад в зв’язку з цим.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу.
Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Таким чином, вимога позивача про стягнення депозитного вкладу в сумі 82000,00 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення відсотків нарахованих на вклад в сумі 8882,39 грн., оскільки позивачем не надано доказів наявності заборгованості відповідача по відсотках на вклад.
Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій передбачених депозитним договором, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
Пунтом 5.2. статті 5 договору № 465-180908ГРН від 18.09.2008 року встановлено, що за порушення строків повернення вкладу або виплати процентів банк сплачує вкладнику пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин, та нараховується щоденно.
Розмір пені, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, складає 9315,43 грн. (пеня нараховується за період з 19.03.2009 року по 17.09.2009 року; облікова ставка з 19.03.2009 року по 14.06.2009 року (88 днів) – 12%, з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року (58 днів) – 11%, з 12.08.2009 року по 17.09.2009 року (37 днів) – 10,25%; сума заборгованості 82000,00 грн.; 82000,00 х 24% / 365 х 88 днів = 4744,77 грн.; 82000,00 х 22% / 365 х 58 днів = 2866,63 грн.; 82000,00 х 20,50% / 365 х 37 днів = 1704,03 грн.; 4744,77 + 2866,63 грн. + 1704,03 грн. = 9315,43 грн.).
За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 в частині стягнення вкладу та пені за порушення строків повернення вкладу є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає банківський вклад в сумі 82000,00 грн. та пеня за порушення строків повернення вкладу в сумі 9315,43 грн.
Разом з цим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення суми вкладу з урахуванням індекса інфляції та 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки дані норми не застосовуються до даного виду правовідносин, а також договором № 465-180908ГРН від 18.09.2008 року передбачена відповідальність банку за порушення строків повернення вкладу або виплати процентів.
Крім того, оскільки суд частково задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 120,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 241,20 грн. у відшкодування судового збору, а також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 671,95 грн. (913,15 – 241,20) у відшкодування судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223, 224-228 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Українська фінансова група» про стягнення банківського вкладу – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Українська фінансова група» на користь ОСОБА_2 депозитний вклад за договором № 465-180908ГРН від 18.09.2008 року в сумі 82000 (вісімдесят дві тисячі) гривень 00 копійок; 9315 (дев’ять тисяч триста п’ятнадцять) гривень 43 копійки пені за порушення строків повернення вкладу; 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 241 (двісті сорок одну) гривню 20 копійок судового збору, а всього стягнути 91676 (дев’яносто одну тисячу шістсот сімдесят шість) гривень 63 копійки.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог – відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Українська фінансова група» на користь держави 671 (шістсот сімдесят одну) гривню 95 копійок судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.І. ОНІЩУК