ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
----------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 2-4248/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарях: Сливка А.В., Блажівському С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку і усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить: визнати за ним визнати за ним право власності на 1/2 частину новозбудованої житлової будівлі, загальною площею 411,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (літ. «О»); зобов’язати відповідача не чинити перешкод щодо введення в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства України новозбудованої житлової будівлі, загальною площею 411,0 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, літ «О»; зобов’язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні ним права власності 17/100 частинами житлового будинку АДРЕСА_2, що належать йому на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 06.08.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-4-548 передавши комплект ключів від воріт та будинку стягнути з відповідача понесені судові витарти, в тому числі витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що є власником Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0905 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, кадастровий № 82149007, цільове призначення: під обслуговування житлового будинку та господарських будівель, на якій розташований будинок та господарські споруди, що належать на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачу в рівних частинах на підставі Договору купівлі - продажу частини житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О. 06.08.2001р. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-4-548. На земельній ділянці, яка належить на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачу, знаходиться новозбудована житлова будівля загальною площею 411,0 кв.м., будівництво якої було розпочато спільно позивачем та відповідачем у 2002р. на підставі Розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 759 від 27.06.2002р. та фактично завершено у січні 2005р. Також вказує, що відповідач відмовляється від оформлення документів по введенню новозбудованої будівлі в експлуатацію та оформлення права власності на будівлю на позивача та відповідача як співвласників.
Крім того, зазначає, що відповідач без його згоди протягом 2005-2009 років використовує новозбудовану будівлю шляхом передачі будівлі в оренду третім особам за плату, а весь отриманий дохід використовує на власний розсуд, вказує що таким діями відповідач порушує права позивача як співвласника новозбудованої будівлі, а також створює перешкоди у користуванні спільним будинком, у зв’язку з чим позивач 02.06.2009р. звертався з відповідною заявою до дільничного пункту міліції Печерського району. Більш того, вказує, що відповідач перешкоджає доглядати за належними позивачу на праві власності собаками, які зареєстровані в Кінологічній спілці України, та які утримуються у належній позивачу частині спірного новозбудованого будинку, не допускає на територію новозбудованого будинку представника позивача за довіреністю.
Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить: визнати за ним одноосібне право власності на новозбудований житловий будинок, загальною площею 411,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2; визнати за ним одноосібне право власності на 34/100 частини реконструйованого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та визнати за ним одноосібне право власності на земельну ділянку площею 0,0905 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.
В обґрунтування заявлених зустрічних вимог відповідач зазначає, що Ѕ частина земельної ділянки площею 0,0905 га та 17/100 частини житлового будинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, були придбані позивачем за позичені гроші і що між позивачем та відповідачем існувала усна домовленість, що у випадку не повернення боргу, відповідач додатково перерахує позивачу кошти у сумі 32000 доларів США, що і буде вважатись фактичним розрахунком за Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0905 га та 17/100 частини старого житлового будинку, розташованого на цій земельній ділянці. При цьому також вказує, що придбавши таким чином у позивача належну йому Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0905 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та 17/100 частини старого житлового будинку, розташованого на цій земельній ділянці, проте позивач відмовляється від наступного нотаріального оформлення угоди.
В судовому засіданні представники ОСОБА_2 повністю підтримали первісний позов з викладених в ньому підстав та просили його задовольнити, натомість проти задоволення зустрічного позову заперечували.
Представник ОСОБА_3 проти задоволення первісного позову заперечував та просив задовольнити заявлені зустрічні вимоги з підстав викладених в зустрічній позовній заяві.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки, площею 0,0905 га. по АДРЕСА_2, кадастровий № 82149007, яка належить останнім в рівних частках на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-КВ № 137016, виданого Київським міським управлінням земельних ресурсів 09.10.2001р. та державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-КВ № 137015, виданий Київським міським управлінням земельних ресурсів 09.10.2001р.
Також сторони є співвласниками 34/100 частин житлового будинку АДРЕСА_2, з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, яким вказане майно належить на праві спільної часткової власності у рівних частках на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку, посвідченого 06.08.2001р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенком О.О. та зареєстрований Київським міським БТІ 13.08.2001р. за № д. 102-157.
Частина земельної ділянки в розмірі Ѕ від площі 0,0905 га. по АДРЕСА_2 та 17/100 частини старого житлового будинку № 66 з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, розташовані на вказаній земельній ділянці, були придбані у власність позивачем за кошти, подаровані йому відповідачем, згідно договору дарування грошей, посвідченого 06.08.2001р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенком О.О., реєстровий номер 1-У-547 (а.с. 116). Вказаний договір у встановленому законом порядку сторонами не дійсним не визнавався.
На земельній ділянці по АДРЕСА_2, яка належить на праві спільної часткової власності сторонам, знаходиться новозбудована житлова будівля загальною площею 411,0 кв.м., будівництво якої було розпочато у 2002р. на підставі Розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 759 від 27.06.2002р. та фактично завершено у січні 2005р.
Згідно з технічним паспортом на будинок, виготовлений станом на 21.01.2005 р. Київським БТІ, на ділянці АДРЕСА_2 знаходиться житловий будинок, загальною площею 411,0 кв. м, під літерою «О» (а.с. 135-141).
Новозбудована житлова будівля в експлуатацію не введена, право власності на будівлю не оформлено.
Як вбачається з матеріалів справи новозбудована будівля загальною площею 411,0 кв.м. була спільно збудована позивачем та відповідачем, що підтверджується наступним: розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 27.06.2002р. № 759; умовами до проектування на будівництво приватного житлового будинку від 2003р.; архітектурно-планувальним завданням № 022501051072 від 06.03.2003р.; дозволом на виконання будівельних робіт № 2013-Пч/Ш від 18.05.2006р.; заявами від 04.06.2002р. до ВАТ «АК «Київводоканал», згідно яких сторони є безпосередніми замовниками будівництва будівлі; довіреністю від 30.09.2005р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенком О.О., реєстровий № 10344, якою позивач доручив відповідачу проведення робіт щодо завершення будівництва новозбудованої будівлі, здійснити оформлення документів на будівництво новозбудованого спірного будинку, зокрема введення будівлі в експлуатацію від імені позивача (а.с. 12-14, 30, 38-49).
При цьому, слід зазначити, що представник відповідача під час розгляду справи проти дійсності вказаних документів не заперечували.
Фінансування ж позивачем будівництва нової будівлі підтверджуються договором про виконання будівельних робіт від 19.04.2002р. на суму 38080,00 грн., укладеним між позивачем та фізичною особою ОСОБА_8, згідно якого за рахунок коштів позивача було виконано наступні будівельні роботи: земляні роботи; укладка щебеню; монтаж монолітного фундаменту та поясу; підготовчі роботи під підлогу підвалу та в’їзду до гаражу; монтаж фундаментних блоків та залізобетонних панелей; гідроізоляція стель; укладка облицювальної та рядової цеглини з утеплювачем (а.с. 17-20), а також показаннями свідків.
Так, свідок ОСОБА_6 пояснив, що позичав кошти ОСОБА_2 в розмірі 10000,00 доларів США на будівництво будинку (придбання будівельних матеріалів) за адресою:АДРЕСА_2, які були йому потім повернуті за рахунок коштів від продажу квартири позивача АДРЕСА_1.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтвердили, що відповідач отримав від позивача через ОСОБА_7, яка діяла за дорученням, половину коштів від продажу квартири позивача по АДРЕСА_1. Зазначені кошти були передані відповідачу для виконання останнім доручення позивача щодо закінчення будівництва нового будинку, а також оформлення документів по введенню будівлі в експлуатацію та оформлення права спільної власності на будинок.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, загальна сума коштів, витрачених позивачем на будівництво нової будівлі становить 186080,00 грн., що в перерахунку на середньорічний курс НБУ за відповідні роки будівництва становить орієнтовно еквівалент 35000 доларів США.
Враховуючи те, що вартість будівництва Ѕ частини нової будівлі становила не більше 437805,42 грн., що підтверджується довідкою наданою ПП „Петросбуд” (а.с. 31), то сума коштів, які були додатково витрачені відповідачем за позивача на будівництво новозбудованої будівлі становить 251725,42 грн., що еквівалентно 47316 доларів США. Суд, приходить до висновку, що зазначені кошти були компенсовані відповідачу за рахунок доходів, які останній отримав від здачі в оренду новозбудованого спірного будинку та використав на власний розсуд.
Факт здачі спірної нової будівлі в оренду та отримання відповідачем доходів підтверджується договором оренди від 07.02.2007р., укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Фудмастер» (а.с. 94-103), який діяв по 31.01.2009 року включно, згідно якого відповідач отримав дохід від використання спільного майна в розмірі еквівалентному 173000 доларів США та договором оренди № 003/2009 від 30.04.2009р. укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Східно – Європейський Альянс», строком до кінця 2009 року, відповідно до умов якого відповідач щомісячно отримує орендну плату в розмірі 140000,00 грн., з яких половина не була отримана позивачем, як співвласником майна.
Таким чином, суд погоджується з тим, що відповідачу було у повній мірі відшкодовано витрати здійснені на будівництво новозбудованої будівлі за позивача, за рахунок коштів, отриманих від використання спільного майна, проти чого не заперечували представники відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно п.п. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Стаття 391 ЦК України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_2 та зобов’язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності частиною житлового будинку і передати комплект ключів від воріт та будинку, є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Разом з цим, суд не вбачає належних правових підстав для задоволення вимоги позивача про зобов’язання відповідача не чинити перешкод щодо введення в експлуатацію новозбудованої житлової будівлі, оскільки обраний спосіб захисту порушених, на думку позивача, прав не ґрунтується на вимогах закону.
Водночас, суд також не вбачає належних правових підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на правову допомогу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, представники позивача брали участь у розгляді даної справи не як особи, які надають правову допомогу стороні, в розумінні вимог чинного законодавства, а як представники за довіреністю в порядку ст. 38 ЦПК України, а тому, оскільки ст. 79 ЦПК України не відносить до судових витрат витрати по оплаті послуг представника сторони або третьої особи, зазначена позивачем грошова сума стягненню з відповідачів не підлягає.
Щодо заявлених зустрічних позовних вимог, слід зазначити, що з викладених вище підстав та з огляду на вимоги чинного законодавства України і встановлені обставини, під час розгляду справи, вони не підлягають задоволенню, оскільки задоволення первісного позову повністю виключає можливість задоволення заявлених зустрічних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, то у відповідності зі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 1700,00 грн. у відшкодування судового збору та 30,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а усього 1730,00 грн. у відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 328, 331, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 38, 57-60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку і усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку – задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину новозбудованої житлової будівлі, загальною площею 411,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (літ. «О»).
Зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права власності 17/100 частинами житлового будинку АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 06.08.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-4-548 передавши останньому комплект ключів від воріт та будинку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1730 (одну тисячу сімсот тридцять) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог – відмовити.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок– відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.І. ОНІЩУК