АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/6160/17Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.

Провадження № 22-ц/789/1061/17 Доповідач - Фащевська Н.Є.

Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Ходоровський М. В., Щавурська Н. Б.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представника позивача Завадської І.М., відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2017 року по справі за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИЛА:

Представник УПФ в Тернопільській області звернувся в суд з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду, яким у задоволенні їхнього позову до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна відмовлено.

В апеляційній скарзі представник УПФ у Тернопільській області вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, тому просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2017 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги об'єднаного управління у повному обсязі.

Заслухавши доповідь головуючого, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що переплата пенсії відповідачу ОСОБА_2 виникла не у зв'язку із рахунковою помилкою зі сторони позивача та останнім не доведено факт недобросовісного набуття відповідачкою отриманих коштів.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 призначено пенсію за віком у Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області, згідно поданої заяви.

Згідно Розпорядження голови комісії з припинення юридичної особи Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (зараз -Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області) від 24 квітня 2017 року ОСОБА_2 одержує пенсію за віком в розмірі 3778 грн. 79 коп. на місяць. Рахункова помилка з боку позивача мала місце у зв'язку з тим що ухвалою від 5 квітня 2017 року Львівського апеляційного адміністративного суду ухвала від 1 березня 2017 року Тернопільського міськрайонного суду про роз'яснення судового рішення скасована та ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення постанови від 13 вересня 2016 року Тернопільського міськрайонного суду, тому виникла переплата відповідачу за період з 1 грудня 2015 року по 30 квітня 2017 року на загальну суму 2285,01 грн.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона судового процесу зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонерам добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Зі змісту вище викладеної статті випливає, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За вимогами ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

У зазначеній нормі права відсутнє визначення поняття «рахункова помилка». У Кодексі законів про працю України міститься згадка про лічильну помилку при виплаті заробітної плати, що на думку колегії суддів є синонімічним до поняття «рахункова помилка». У постанові Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 2009 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" надається роз'яснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належить неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем не доведено, що переплата пенсії сталася внаслідок рахункової помилки та що відповідач набуваючи переплату у сумі 2285 грн. 01 коп. діяв недобросовісно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відсутній факт недобросовісного набуття ОСОБА_2 отриманих коштів, які є пенсійною виплатою та не встановлено й наявності рахункової помилки, то відповідно до статті 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 2 липня 2014 року (справа 6-91 цс 14) та від 22 січня 2014 року (справа 6-151 цс 13), які і обов'язковими для виконання судами всіх інстанцій.

З врахуванням встановлених обставин у справі та зазначених вимог закону суд першої інстанції правильно відмовив позивачу у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Н.Є. Фащевська

Судді: М.В. Ходоровський

Н.Б. Щавурська