Справа № 202/5657/15-к

УХВАЛА

05 січня 2017 року Індустріальний районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Ігнатенко В.В.

секретаря – Агафонової М.О.

  за участі: прокурора – Чеботарьова О.І.

захисника - адвоката – ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2

розглянувши у залі суду в м. Дніпропетровську у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015040030000295 від 08.05.2015 року відносно ОСОБА_2 В*ячеслава Віталійовича у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходку відносно обвинуваченого ОСОБА_2, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити, а клопотання захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. При цьому, суд бере до уваги наступне. Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2, опинившись на волі, може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно впливати на тих свідків, які на даній стадії судового розгляду ще не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ймовірність реалізації вказаних ризиків не зменшилася на даний час, і на це вказують такі обставини: характер обвинувачення яке інкримінується обвинуваченому; його відношення до скоєного; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку засудження за вчинення тяжкого злочину (ст. 12 КК України). За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, які унеможливлюють його тримання під вартою, дані про його особу, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку, попередити вчинення ними нових злочинів. Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. На даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинуваченого, а також строки даного судового провадження такими, що виходять за рамки розумних, необхідних і достатніх для досягнення визначеного процесуальним законом завдання кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.331, 350 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1,яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_2 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, - відмовити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 В*ячеслава Віталійовича у вигляді тримання під вартою – продовжити до 04 березня 2017 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча:                                                                                              Ігнатенко В.В.