21.08.2017

єдиний унікальний номер справи 531/888/17

номер провадження 6/531/20/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року місто Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді  Лизенко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Петренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі подання Карлівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

В.о. начальника РВ ДВС звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника – ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у РВ ДВС знаходиться виконавчий лист №2-590/10, виданий 06.08.2010 Карлівським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 22.03.2007 у розмірі 8384,53 доларів США.

Станом на 18.08.2017 року заборгованість не сплачена в повному обсязі.

Представник РВ ДВС просив розглянути подання за його відсутності, що не перешкоджає розгляду подання по суті.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали подання, вважає необхідним відмовити у задоволенні подання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з ст.6 Закону України «Про порядок виїзду України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, тобто, в тому числі, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п.19 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця... Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як він пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Крім того, слід зазначити що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які виконавець повинен зазначити у поданні.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З подання та матеріалів, доданих до нього, встановлено, що у провадженні РВ ДВС знаходиться зазначений вище виконавчий лист.

З наданих копій відповідей державних органів та установ вбачається, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем були зроблені запити до обліково-реєстраційних установ щодо наявності майна чи доходів боржника. Майно чи джерела доходів боржника не виявлено.

У матеріалах подання відсутні будь-які дані чи докази саме факту ухилення боржника від виконання судового рішення, оскільки з доданих документів вбачається не вбачається, що боржник взагалі обізнаний про відкриття виконавчого провадження, що він вчиняє дії (або вдається свідомо до бездіяльності), які б свідчили про наявність умислу на ухилення від сплати боргу.

За таких обставин факт ухилення (умисних дій чи бездіяльності) відсутній.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про недоведеність факту ухилення боржника від виконання зобов’язань за рішенням суду, а тому підстави для задоволення подання відсутні.

Керуючись ст.ст. 208-210, 377-1 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання Карлівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1у праві виїзду за межі України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення через Карлівський районний суд Полтавської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.В. Лизенко