Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
№ 292/78/14-к
19 березня 2015 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Михайловського В.І.,
суддів Жизнєвського Ю.В., Широкопояса Ю.В.,
з участю секретаря: Велидчук І.М.,
прокурора Турської В.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1
та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 JI.A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2014 року,
встановив:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого без реєстрації по вул. Кірова, 6 смт. Червоноармійськ Житомирської області, громадянина України, судимого: - 13.04.1994 року Новоазовським районним судом Донецької області за 4.2 ст. 140 КК України ( в ред. 1961 року) на І рік позбавлення волі; - 19.10.1994 року Новоазовським районним судом Донецької області за ч.2 ст. 140, ч.3, ст. 42 КК України ( в ред. 1961 р.) на 2 роки позбавлення волі; - 23.08.1996 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 94, ч.2 ст. 142, ст. 42 КК України ( в ред. 1961 р) на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою Донецького обласного суду вирок змінено, рн перекваліфіковано та засуджено за ст. 94, ч.2 ст. 142,ст. 42 ЮС України (в ред. 1961 р.) на 14 років
позбавлення волі з конфіскацією майна. 26.09.2005 року Коростенським районним судом Житомирської області на підставі ст. 82 КК України змінено не відбутий строк покарання на обмеження волі. 10.05.2006 року Бердичівським міським судом Житомирської області на підставі ст. 82 КК України решта невідбутої частини покарання замінена на виправні роботи на 2 роки з утриманням 20 % в дохід держави; - 15.06.2010 року Житомирським районним судом Житомирської області за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 357, ч.І ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 12.09.2013 року з Коростенської ВК Житомирської області,-
засуджено за ст. 185 ч.2 КК України - на один рік шість місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишено - тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахується з 21 листопада 2014 року.
Речовий доказ — DVD-R диск вирішено зберігати в даному кримінальному провадженні.
Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_1 15 листопада 2014 року близько 18-ї години, зайшов в прибудований піднавіс кафе «Каштан», який розташований по вул. Леніна, 46-А в смт. Червоноармійськ Червоноармійського району Житомирської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що за ним ніхто не стежить умисно, таємно викрав велосипед «Славутич» вартістю 900 гривень, який знаходився в під навісі біля приміщення кафе та належав гр. ОСОБА_3, спричинивши їй матеріальну шкоду на вказану суму.
В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_1
просить застосувати до нього ст. 69 КК України та звільнити з під варти в залі суду, посилаючись на те, що він вину свою визнає та розкаюється за вчинений злочин, потерпіла в суді першої інстанції просила не позбавляти його волі, майно потерпілій він повернув та зазначає, що має інвалідність 2-ї групи.
На апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого Ступака МЛ надійшли заперечення прокурора Червоноармійського району Житомирської області, в яких він просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Червоноармійського районного суду без зміни, посилаючись на те, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_1П
покарання у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів. Призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі, суд врахував особу обвинуваченого ОСОБА_1 та обставини вчиненого ним злочину.
Заслухавши доповідача по справі, обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених мотивів, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України підтверджуються вбраними і дослідженими в судовому засіданні доказами та будь - ким з можливих апелянтів не оспорюються.
Вирок суду 1-ї інстанції ґрунтується на перевірених доказах під час досудового так і судового слідства, яким суд надав вірну юридичну оцінку, правильно кваліфікувавши протиправні дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України.
Разом з тим, покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції без належного врахування вимог матеріального Закону, ст. 65 КК України, а також без належного врахування обставин, тяжкості, суспільної небезпеки та наслідків вчиненого злочину, думки потерпілої, а також обставин, передбачених змістом ст.ст. 66, 67 КК України.
З матеріалів кримінального справдження вбачається, що ОСОБА_1
Е чинив злочин середньої тяжкості, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, вчинив новий умисний злочин через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі.
Разом з тим, ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та розкаявся за вчинений злочин, заподіяні збитки, а саме майно потерпілої - велосипед повернуто потерпілій.
У свою чергу, й сама потерпіла ОСОБА_3 не наполягала на призначенні ОСОБА_1 суворої міри покарання та просила не позбавляти його волі.
Як особа, ОСОБА_1 за місцем відбування попереднього покарання характеризується з позитивної сторони.
А тому, з урахуванням даних та вищенаведених обставин справи, тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, характеристики особи обвинуваченого, думки потерпілої ОСОБА_3 щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_1П можливого виду і міри покарання, суд першої інстанції обрав ОСОБА_1 надто суворий вид покарання - у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців.
Крім того, за наявності альтернативних санкцій, передбачених ст. 185 ч.2 ЮС України, суд першої інстанції без належного врахування вищенаведених обставин справи обрав обвинуваченому ОСОБА_1 найсуворіший вид покарання - позбавлення волі.
А тому, з урахуванням наведених даних та обставин справи, приймаючи до уваги відсутність будь-яких негативних наслідків від вчиненого злочину, фактичного повернення викраденого майна потерпілій, наявності щирого каяття обвинуваченого та думки потерпілої ОСОБА_3 щодо призначення ОСОБА_1 можливого виду покарання, апеляційний суд вважає за можливе пом'якшити обвинуваченому ОСОБА_1 призначене покарання, змінивши вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2014 року та призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 — задовольнити частково.
Вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, в частині призначення покарання - змінити.
Призначити ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.
В решті вказаний вирок залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з моменту її проголошення.
Судді: