Справа № 2-3502/2009 р.                                                                                                                          

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

03 листопада  2009 року                                                                                                          м. Запоріжжя  

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Гузенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ «Електрет-2» про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди, -  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Електрет-2» про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди, в якому вказав, що 08.01.2009 року уклав з ТОВ «Електрет-2» договір № ДГ-0009346 про надання безвідсоткової цільової позики строком на 6 місяців, відповідного до якого надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6050 грн.  Відповідно до п. 6.1. Договору, позиxальник зобов’язаний повернути суму позики, згідно графіка повернень, а саме: до 08.07.2009 р. До теперішнього часу відповідач не повернув позивачу грошові кошти та ухиляється від виконання свого зобов’язання своєчасно повернути борг. Звернення позивача від 09.07.2009 р. про виплату боргу відповідачем проігноровано.  Невиконання своїх зобов’язань відповідачем, призвело до погіршення стану здоров`я позивача, загострення хвороб, неможливістю купувати потрібні ліки. Позивач просить стягнути з ТОВ «Електрет-2»  на свою користь заборгованість за договором з урахуванням трьох процентів річних, на загальну суму в розмірі 6064, 90 грн., моральну шкоду в розмірі 2000 грн.,  а також судові витрати, понесені позивачем.  

В судовому засіданні позивач підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив суд стягнути з ТОВ «Електрет-2» на свою корить за договором з урахуванням трьох процентів річних, на загальну суму в розмірі 6064, 90 грн., моральну шкоду в розмірі 2000 грн.,  а також судові витрати, понесені позивачем.  

В судовому засіданні представник відповідача визнав позов частково в сумі основного боргу, в частині моральної шкоди просив відмовити.  

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в зв'язку з наступним.  

Судом встановлено, що 08.01.2009 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Електрет-2» договір № ДГ-0009346 про надання безвідсоткової цільової позики строком на 6 місяців, відповідного до якого надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6050 грн., що підтверджується квитанцією від 08.01.2009 р.  

Відповідно до п. 6.1. Договору, позивальник зобов’язаний повернути суму позики, згідно графіка повернень, а саме: а саме: до 08.07.2009 р.  

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.  

Однак,  до теперішнього часу відповідач не повернув позивачу грошові кошти та ухиляється від виконання свого зобов’язання, чим порушив умови договору.  

Звернення позивача від 09.07.2009 р. про виплату боргу відповідачем проігноровано.  

Відповідно ст.. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлений договором.  

Відповідно ст.. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.  

При вищевикладеному, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача   ТОВ «Електрет-2»   на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 6064, 90 грн.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.  

Тому, з відповідача ТОВ «Електрет-2» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір (держмито) в розмірі 78 грн., витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 360 грн., відповідно квитанції, виданої юридичною консультацією Ленінського району м. Запоріжжя від 03.08.2009 року.  

За змістом   ст. ст. 15, 16 ч. 2 п. 9, 23, 611 п. 4 ЦК України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в т.ч., шляхом відшкодування моральної шкоди.  

Позовні вимоги позивача, щодо стягнення моральної шкоди, в розмірі 2000 грн., є необґрунтованими, оскільки  між сторонами склалися договірні відносини, які не передбачають стягнення моральної шкоди. Отже позовні вимоги в цій частині, не підлягають задоволенню.            

На підставі ст.ст.1049, 1050  ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,88, 209,212,214-215 ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1, - задовольнити частково.  

Стягнути з ТОВ «Електрет-2»   (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 166, офіс 229 код ЕДРПОУ 32006197, р/р № 26002319121241 в ЗОФ АКБ СР «Укрсоцбанк», МФО 313010, місцезнаходження офісу 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 230)   на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: 69037, АДРЕСА_1 суму боргу за договорами позики у розмірі 6064 (шість тисяч шістдесят чотири) грн. 90 коп., судовий збір (держмито) в розмірі 78 (сімдесят вісім) грн. та витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи в розмірі 30 (тридцять) грн., витрати на правову допомогу в розмірі 360 (триста шістдесят) грн., всього стягнути – 6532 (шість тисяч п’ятсот тридцять  дві) грн. 90 коп.  

В іншій частині позовних вимог, - відмовити  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя                     Н.І. Рибалко