Справа № 22ас-409 Головуючий у 1-й інстанції В.М.Фастовець
Доповідач Л.Д.Дмитрієва
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня 06 дня Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі
головуючого Л.Д.Дмитрієвої
суддів Т.Д.Карайван, Л.П.Мєдвєдєвої при секретарі І.І.Кагадій
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м.Лисичанську
на постанову Лисичанського міського суду від 12.04.2006 р.
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Лисичанську про зобов"язання до переведення на інший вид пенсії та перерахунку пенсії і доплати інваліду за дорглядж, стягнення моральної шкоди, стягнення матеріальних витрат, зобов"язання внесення записив до пенсійного посвідчення,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що при проходженні строкової військової служби у Радянській Армії на випробувальному полігоні з 14.11.1976 р. по 03.02.1977 р. він отримав інвалідность і був комісований постановою ВЛК. Має інвалідність по теперешній час і отримує пенсію згідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців" № 2262ХП від 09.04.1992 р., але ж за цим законом розмір пенсії був менший і відповідачем було запропоновано позивачеві перейти на пенсію по інвалідності за Законом України „Про загальнообов"язкове пенсійне страхування", згідно з яким позивач отримав пенсію до 01.01.2006 р.
Однак, з 01.01.2006 р.на підставі ЗУ „Про державний бюджет України на 2006 рік" № 3235 1У від 20.12.2005 р. (ст.104) було збільшено пенсії інвалідам війни і іншим інвалідам із числа солдатів строкової служби згідно до ЗУ „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців" № 2262 ХП, в тому числі інвалідам армії 1 групи, тому позивач просив зробити відповідача перерахунок розміру пенсії та соціальної надбавки до неї по догляду на підставі статусу позивача інваліда Радянської Армії 1 групи, але ж позивачеві було відмовлено.
У зв"язку з необгрунтованою відмовою відповідача в переведенні позивача на пенсію і її перерахунку за законом № 2262 ХП, позивач одержав моральні страждання, які призвели до погіршення стану здоров"я.
Тому позивач просив суд зобов"язати відповідача зробити йому вказаний перерахунок та стягнути моральну шкоду у розмірі 1700 грн.
Постановою Лисичанського міського суду від 12 квітня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
В апеляційній скарзі УПФ в м.Лисичанську просить скасувати постанову суду і відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав захворювання у період проходження військової служби, як це зазначене у довідці МСЄК, тому позивач має право на пенсію за Законом України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".
Судова колегія вважає, що міський суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, прийшов до правильного висновку, частково задовільнивши позов.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.198,200,205,206 КАС України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу УПФ в м.Лисичанську відхилити.
Постанову Лисичанського міського суду від 12.04.2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційній інстанції протягом 1 місяца до Вищого Адміністративного Суду України.