Суддя-доповідач Василенко Л.А
Головуючий І інстанції суддя Максименко О.Ю.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22 жовтня 2009 року Справа № 2а-413/09/1205
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Дегтярьовій А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області на постанову Білокуракінського районного суду Луганської області від 18 травня 2009 р. у справі № 2а-413/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
26 грудня 2008 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області, в якому просила зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2006-2008 роки в сумі 3891,9 грн., зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати йому підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Білокуракінського районного суду Луганської області суду від 18 травня 2009р. позов задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р.; зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. з урахуванням здійснених виплат; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 1,7 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином. Позивач надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», зверталася до відповідача з заявою про виплату доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідач письмово відмовив у перерахунку.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, наявність цього статусу підтверджено відбитком штампу відповідача у пенсійному посвідчені (а. с. 7) та відомостями про дату народження позивача у паспорті громадянина України (а. с. 6).
Згідно довідки відповідача (а. с. 47) позивач у 2007 році підвищення до пенсії, як дитина війни, не отримувала. У травні-липні 2008 р. позивач отримала підвищення до пенсії, як дитина війни, в розмірі 48,1 грн. щомісяця; у серпні-жовтні 2008 року в розмірі 48,2 грн. щомісяця; у листопаді та грудні 2008 року по 49,8 грн. щомісяця. Ці обставини не є спірними.
Відповідач оспорює висновок суду першої інстанції про зобов’язання здійснення перерахунку та виплати соціальної допомоги позивачеві на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року є вірним.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року – 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року – 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року – 124 грн. 53 коп.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та з врахуванням другого речення ч. 1 ст. 11 КАС України обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування позивачеві в період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. , з 22.05.2008р. підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком і зобов’язав відповідача здійснити таке нарахування та виплату з урахуванням здійснених виплат. Але при цьому суд першої інстанції не визначив межі задоволених позовних вимог. Позивач, виходячи зі змісту позову, просила зобов’язати відповідача нарахувати на її користь підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2006-2008 роки, тобто до 31.12.2008р. включно, в подальшому позовні вимоги не змінювала і не уточнювала, тому резолютивну частину постанови необхідно доповнити кінцевою датою задоволених позовних вимог за 2008 рік, а саме - 31.12.2008р.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Апеляційний перегляд здійснений в межах заявленої апеляційної скарги.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Білокуракінському районі Луганської області задовольнити частково.
Постанову Білокуракінського районного суду Луганської області від 18 травня 2009 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії змінити.
Другий та третій абзаци резолютивної частини постанови після дати «22.05.2008 року» доповнити фразою «до 31.12.2008 року».
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 22 жовтня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд