Справа №751/5494/17

Провадження №2-о/751/212/17

Рішення

Іменем України

29 серпня 2017 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

присяжних: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарі Гвоздь К. Є.

з участю прокурора Тимошенкової О.В., адвоката – ОСОБА_3, представника заявника - лікаря – психіатра ОСОБА_4, особи щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію – ОСОБА_5, законного представника – ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» про примусову госпіталізацію ОСОБА_5 у психіатричний заклад без її усвідомленої згоди,

Встановив:

КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» звернувся до суду із заявою про госпіталізацію в примусовому порядку ОСОБА_5 в психіатричний заклад, посилаючись на те, що остання була доставлена бригадою швидкої медичної допомоги в приймальне відділення Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні 28.08.2017 року в зв`язку з неадекватною поведінкою. У відділенні була оглянута комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_5 страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок якого виявляє безпосередню небезпеку для життя оточуючих і підтвердила обґрунтованість рішення про госпіталізацію згідно Закону України «Про психіатричну допомогу». Комісія прийшла до висновку, що обстеження і лікування ОСОБА_5 можливі тільки в умовах психіатричного стаціонару.

В судовому засіданні лікар-психіатр - представник психіатричного закладу заяву про примусову госпіталізацію ОСОБА_5 підтримала і до викладеного в заяві доповнила, що психічний стан здоров»я пацієнтки потребує надання їй психіатричної медичної допомоги, самостійно лікуватись вона відмовляється. Поступила ОСОБА_5 у відділення о 10.40 годині, відомо, що на кладовищі «Яцево» вона приходила до адміністрації кладовища із ножем, поводилась агресивно, такі ж дії вчиняла із сокирою, внаслідок чого співробітниками кладовища була викликана поліція, а вже поліцейські викликали швидку допомогу. У відділенні ОСОБА_5 пояснила, що з ножем та сокирою вона прибирала траву на могилі свого покійного чоловіка, однак при цьому остання лаялась, висловлювалась нецензурно, кричала. Комісією лікарів-психіатрів було встановлено, що ОСОБА_5 страждає на тяжкий психічний розлад та є небезпечною для оточуючих, просила заяву задовольнити.

Особа, щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію – ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона психічно хворою себе не вважає, категорично відмовляється лікуватись у психіатричному стаціонарі. Щодо поведінки на кладовищі пояснила, що за допомогою ножа та сокири намагалась прибрати траву навколо могили свого померлого чоловіка, а з адміністрацію кладовища у неї виникли непорозуміння, але вона ні на кого не нападала, вважає, що її обмовляють. Також пояснила, що страждає на гіпертонічну хворобу, в зв’язку з чим періодично відвідує лікарню за місцем помешкання та приймає ліки, що знижують тиск. Заперечувала проти задоволення заяви.

Адвокат та законний представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні заяви, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про наявність тяжкого психічного розладу та докази того, що обстеження або лікування ОСОБА_5 можливі лише в умовах стаціонару. Додатково законний представник ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_5 є її матір’ю, небезпеки для суспільства вона не представляє, сама себе забезпечує, адекватна людина, але не врівноважена, бо у неї трагічна доля та вже похилий вік, ОСОБА_5 перебуває на обліку у терапевта і зараз, на її думку, потребує неврологічного лікування. До цього часу ОСОБА_5 ніякими психічними хворобами не страждала, до психіатрів не зверталась, мати в змозі самостійно приймати ліки, а вона (ОСОБА_6) може це контролювати.

Прокурор в судовому засіданні заяву про примусову госпіталізацію ОСОБА_5 підтримала, вважає, що лікування в умовах стаціонару буде відповідати інтересам хворої.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява про примусову госпіталізацію ОСОБА_5 у психіатричний заклад не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Зі змісту ст. 279 ЦПК України заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку подається до суду за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу».

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, а також у випадках проведення експертизи стану психічного здоров'я особи або застосування до особи, яка страждає на психічний розлад і вчинила суспільно небезпечне діяння, примусового заходу медичного характеру на підставах та в порядку, передбачених законами України.

Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів від 28.08.2017 року, ОСОБА_5 страждає на тяжкий психічний розлад, внаслідок якого виявляє безпосередню небезпеку для життя оточуючих, обстеження і лікування ОСОБА_5 можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару (а.с. 2).

Від добровільного лікування ОСОБА_5 відмовляється.

Вирішуючи питання про примусову госпіталізацію ОСОБА_5, суд приходить до висновку щодо відсутності в матеріалах справи відомостей, що дають достатні підстави для обґрунтованого висновку про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги, тобто обставин, передбачених статтею 11 Закону України "Про психіатричну допомогу".

Крім того, жодним доказом не підтверджено наявності обставин, визначених статтею 14 Закону України "Про психіатричну допомогу", як підстави для примусової госпіталізації. Доказів того, що обстеження або лікування ОСОБА_5 можливі лише в умовах стаціонару, наявності тяжкого психічного розладу та про існування інших медичних показань для госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку суду не подано. Сама ж по собі агресивна поведінка ОСОБА_5 без встановлення наслідків цієї поведінки, що передбачено статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», не може бути достатньою підставою госпіталізації особи в примусовому порядку.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 213, 215, 282 ЦПК України, ст.ст. 13, 14, 17, 22 Закону України “Про психіатричну допомогу”, суд

Вирішив:

У задоволенні заяви Комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» про госпіталізацію в примусовому порядку ОСОБА_5 у психіатричний заклад без її усвідомленої згоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Яременко

ОСОБА_7 ОСОБА_1

ОСОБА_2