ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2009 року № 22а-4691/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді – Богаченко С. І.,
суддів – Довгополов О.М.., Попко Я. С.,
при секретарі судового засідання – Наконечна М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі про визнання визнання дій бездіяльності неправомірними,-
В С Т А Н О В И Л А
ОСОБА_1 звернулось з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання дій/бездіяльності неправомірними.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.12.2007 року області від 1 1.12.2007 року провадження у справі закрито.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на те , що постанова суду незаконна і необґрунтована, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права виходячи з наступного.
Судом порушено вимоги п.5 ст. 107 КАС України, оскільки суд не надіслав позивачці ухвалу про відкриття провадження у справі, однак з отриманої згодом ухвали видно, що заява позивачки відповідає вимогам ст.ст. 105,106 КАС України.
В ухвалі суду вказано, що позивач вправі звернутись до відповідачів, оскільки вбачаються цивільно-правові відносини , однак в порушення ч.2 ст. 157 КАС не роз’яснив до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
В порушення ст.33 КАС України позивачка не була повідомлена про розгляд справи.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
В силу ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. З КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі — адміністративна справа) — переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для вирішення питання за правилами якого судочинства слід розглядати певний спір, і чи володіє він ознаками справи адміністративної юрисдикції, яка повинна розглядатися за правилами передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, слід виходити із суб’єктного складу та предмету заявленого позову.
ОСОБА_1 звернулось з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання дій бездіяльності неправомірними та зобов’язання здійснити перерахування іі пенсію.
Аналізуючи викладене колегія суддів приходить до переконання, що даний спір відноситься до компетенції адміністративних судів і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При таких обставинах ухвалу суду слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 158-160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч. 3 ст. 199 , ст. 202, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
А пеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 грудня 2007 року – скасувати , а справу №2-а-127/07 направити для розгляду до цього ж суду для продовження розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. І. Богаченко
Судді: О.М.Довгополов
Я.С. Попко
Повний текст виготовлений 03.08.2009 року.