Судове рішення #6595561

                                                                                             Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Варнавська Л.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


У Х В А Л А

Іменем України

16 листопада 2009 року                                                            Справа № 2а-829/09/0545


Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І., при секретареві Дегтярьовій А.М., розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Сніжне Донецької області на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 червня 2009р. у справі № 2а-829/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Сніжне Донецької області про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії,


В С Т А Н О В И Л А :


Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 червня 2009р. позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Сніжне Донецької області про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії задоволений частково: зобов’язано відповідача здійснити нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. до 31.12.2008 р. у сумі 715,23 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджено пенсійним посвідченням. У 2008 році позивачеві виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.7), копією пенсійного посвідчення (а.с.5).

Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності  з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року –470 гривень, з 1 квітня 2008 року – 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 01 жовтня 2008 року – 498 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та з врахуванням приписів п. 3 ст. 18, ст. 21, ч. 4 ст. 105 КАС України, прийшов до вірного висновку про зобов’язання відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії позивачеві в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. в сумі 715,23 грн., оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача позивач не отримав у вищезазначений період  підвищення до пенсії у встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі.

Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив справу з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -


У Х В А Л И Л А :


Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Сніжне Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 червня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Сніжне Донецької області про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі 16 листопада 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.  



    Головуючий:                                   Л.А. Василенко

           

    Судді:                                     Р. Ф. Ханова


                                        М.І. Старосуд

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація