Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Закопайло В.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
20 жовтня 2009 року Справа № 2а-505/09/1222
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Крючковій К.М.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 25 травня 2009 р. у справі № 2а-505/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, і
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 25 травня 2009р. позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії задоволений: визнані протиправними дії відповідача щодо нездійснення виплат з підвищення до пенсії позивачеві, як дитині війни, у період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. з урахуванням фактично виплачених сум; стягнуто з Державного бюджету на користь позивача судовий збір в розмірі 3,4 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, перебуває на пенсійному обліку у відповідача, на звернення позивача з заявою про перерахунок підвищення до пенсії, відповідач відповів відмовою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.5).
Спірним у справі є право позивача на отримання підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-ІV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Відповідно до довідки відповідача (а.с.30) позивач у 2007 році підвищення до пенсії, як дитина війни, не отримувала.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визнав протиправними дії відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та зобов’язав відповідача здійснити нарахування позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., оскільки внаслідок неправомірної бездіяльності (дій) відповідача у зазначений період позивач не отримала підвищення до пенсії, як дитина війни.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 25 травня 2009 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 20 жовтня 2009р. та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд