У Х В А Л А
Іменем УКРАЇНИ
21 вересня 2009 року Справа № 2-а-1903/08
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Юхименко О.В.,
суддя Баранник Н.П.,
суддя Мірошниченко М.В.,
при секретарі Красота А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції
у Кіровському районі м. Дніпропетровська,
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 20.05.2008р.
у справі № 2-а-1903/08
за позовом Приватного підприємства «АЛЬЯНС»,
пр. Гагаріна, 84-А кв. 36, м. Дніпропетровськ, 49050;
до відповідача Державної податкової інспекції
у Кіровському районі м. Дніпропетровська,
вул. Горького, 22, м. Дніпропетровськ, 49038;
до відповідача Управління Державного казначейства
у Кіровському районі м. Дніпропетровська
Головного управління Державного казначейства України
у Дніпропетровській області,
пр . Карла Маркса, 76, м. Дніпропетровськ, 49600;
тр. особа Дніпропетровська митниця,
вул. Горького, 22, м. Дніпропетровськ, 49038;
про скасування актів та стягнення бюджетної заборгованості, -
встановив: Приватним підприємством «АЛЬЯНС», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача – Дніпропетровської митниці, подано позов до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська та до Управління Державного казначейства у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, про скасування податкових повідомлень-рішень № 0007221502/0/14446/10/15-240 від 29.08.2007р., № 0007221502/1/16319/10/15-240 від 25.09.2007р., та № 0007221502/3/4732/10/15-240 від 26.02.2008р.; та стягнення з державного бюджету на користь Позивача 16.623,00 грн. бюджетної заборгованості.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Верба І.О.) своєю постановою від 20.05.2008р. позов задовольнив частково. Скасував повідомлення-рішення №№ 0007221502/0/14446/10/15-240, 0007221502/1/16319/10/15-240, 0007221502/3/4732/10/15-240.
Постанова суду мотивована тим, що Позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені грошовими коштами під час митного оформлення товару.
В частині стягнення бюджетної заборгованості у позові відмовив. В цій частині постанова суду мотивована недотриманням загальної процедури відшкодування податку на додану вартість.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суми податку на додану вартість, нараховані митним органом ПП «Альянс», не сплачувались останнім безпосередньо на рахунки державного бюджету, а були перераховані митним брокером – ПП «Грін Лайн», згідно до договору доручення від 01.04.2007р. № 09/07/ТЛС-БР.
Крім того, сума 16.623,00 грн., заявлена Позивачем до відшкодування у декларації за червень 2007р., фактично сплачена у квітні, а не травні 2007р., що є порушенням приписів пп. «а» пп. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).
Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Приватне підприємство «АЛЬЯНС», Позивач, скаргу оспорив. Заперечень на апеляційну скаргу не надав. В засіданні його представник вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009р. № 643 справу передано для розгляду колегії суддів у складі – головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Баранник Н.П., Мірошниченко М.В.
Управління Державного казначейства у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Відповідач 2, Дніпропетровська митниця, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».
Сутність спору: Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ Управління оподаткування юридичних осіб Захаровим О.В. з 24.07.2007р. по 20.08.2007р. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства «АЛЬЯНС», код за ЄДРПОУ 30493856, поданої за червень 2007р.
За результатами перевірки складений Акт від 20.08.2007р. № 1449/1502/30493856.
В акті перевірки вчинено записи про те, що ПП «АЛЬЯНС» заявлено до відшкодування у податковій декларації за червень 2007р. ПДВ у розмірі 16.623,00 грн. Від’ємне значення сформовано платником внаслідок імпортування товарів на митну територію України у травні 2007р. (ВМД від 03.05.2007р. № 110000001/7/115430).
Водночас, суми податку на додану вартість, нараховані митним органом ПП «Альянс», не сплачувались безпосередньо останнім на рахунки державного казначейства, а були перераховані митним брокером – ПП «Грін Лайн», згідно до договору на митно-брокерське обслуговування від 01.04.2007р. № 09/07/ТЛС-БР.
На підставі акту перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов’язання, в порядку, визначеному п. 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007221502/0/14446/10/15-240 від 29.08.2007р., № 0007221502/1/16319/10/15-240 від 25.09.2007р., та № 0007221502/3/4732/10/15-240 від 26.02.2008р.
Згідно з пп. 4.2.2 б) в) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пп. 7.7.2 а) п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), Приватному підприємству «АЛЬЯНС» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007р. на суму 16.623,00 грн.
Скасування податкових повідомлень-рішень № 0007221502/0/14446/10/15-240 від 29.08.2007р., № 0007221502/1/16319/10/15-240 від 25.09.2007р., та № 0007221502/3/4732/10/15-240 від 26.02.2008р.; та стягнення з державного бюджету на користь Позивача 16.623,00 грн. бюджетної заборгованості, було предметом судового позову.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Підставою для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування, стосовно чого спір між сторонами відсутній, стали висновки фахівців держподаткінспекції про відсутність надмірної сплати суми податку до бюджету безпосередньо Позивачем.
Крім того, сума 16.623,00 грн., заявлена Позивачем до відшкодування у декларації за червень 2007р., фактично сплачена у квітні, а не травні 2007р., що є порушенням приписів пп. «а» пп. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).
Така позиція фахівців контролюючого органу видається колегії суддів помилковою.
У відповідності з пп. 7.2.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
Згідно до ч. 2 ст. 26 Митного кодексу України у відносинах з митними органами інтереси підприємств та громадян можуть представляти митні брокери та інші особи на підставі відповідного договору, укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої довіреності (доручення), виданої громадянином.
З огляду на приписи статті 88 цього Кодексу декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.
Декларант зобов'язаний:
здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;
на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;
надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;
сплатити податки і збори.
І на кінець, з моменту прийняття митної декларації, стаття 86 Митного кодексу, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Отже, фахівці контролюючого органу дійшли помилкового висновку про не підтвердження суми податкового кредиту внаслідок сплати податку митним брокером – ПП «Грін Лайн», згідно до договору на митно-брокерське обслуговування від 01.04.2007р. № 09/07/ТЛС-БР, а не ПП «Альянс» безпосередньо на рахунки державного казначейства.
Щодо порушення пп. «а» пп. 7.7.2 Закону (168/97-ВР).
За позицією фахівців контролюючого органу, бюджетному відшкодуванню підлягає тільки та частина від'ємного значення, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. Застосовне до спірного випадку, попереднім податковим періодом є травень 2007р., сплата податку мала місце у квітні 2007р., та не приймає участі у розрахунку бюджетного відшкодування за червень 2007р.
Висновки контролюючого органу слід визнати помилковими в силу наступного.
Так, у відповідності з пп. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР), в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005р., чинній на дату виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
До 31.03.2005р. суми податку, що підлягали сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначались як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
В редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005р. визначальним для бюджетного відшкодування стала фактична сплата отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг).
Словосполучення «у попередньому податковому періоді» не обмежено податковим кредитом саме попереднього звітного періоду, в спірному випадку постачальниками саме травня 2007р.
Як зазначено вище, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування також включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
І є податковим кредитом наступного звітного періоду.
Викладене підтверджується і Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України 30.05.1997р. N 166, у редакції наказу від 15.06.2005р. N 213 – якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду , що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, –
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2008р. у справі № 2-а-1903/08 – без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 27.10.2009р.
Головуючий суддя О.В.Юхименко
Суддя Н.П.Баранник
Суддя М.В.Мірошниченко