У Х В А Л А
Іменем УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 року Справа № 24/244/08-АП – 3/220/08-АП
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Юхименко О.В.,
суддя Баранник Н.П.,
суддя Мірошниченко М.В.,
при секретарі Красота А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності
фізичної особи ОСОБА_1,
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції
у Заводському районі м. Запоріжжя,
на постанову господарського суду Запорізької області
у справі № 24/244/08-АП – 3/220/08-АП
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –
фізичної особи ОСОБА_1,
АДРЕСА_1;
до відповідача Державної податкової інспекції
у Заводському районі м. Запоріжжя,
вул. Тенісна, 8, м. Запоріжжя, 69067;
про скасування Акта, -
встановили: Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_1 подано позов до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) від 15.06.2006р. № 0000652333/0.
Господарський суд Запорізької області (суддя Соловйов В.М.) своєю постановою від 25.06.2006р. позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення про застосування штрафних (фінансових) у розмірі 340,00 грн. Постанова суду мотивована тим, що порушення відносно невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, наслідком якого стало застосування штрафних (фінансових) у розмірі 340,00 грн., не було виявлено в ході проведеної перевірки, дописано до акту перевірки в ході ознайомлення суб’єкта господарювання з матеріалами перевірки на запрошення контролюючого органу, що є неприпустимим.
В іншій частині позову відмовив. В цій частині постанова суду мотивована тим, що непроведення розрахункової операції на суму 5,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, у розмірі 152,70 грн., є фактами встановленими. Фінансові санкцій застосовані в межах повноважень контролюючого органу.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1, Позивач, вказує на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що для проведення позапланової перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу не вимагається наявності підстав, передбачених ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII. Крім того, наказ № 119 від 05.06.2006р. не містить жодної обставини, яка б уповноважувала контролюючий орган на проведення позапланової перевірки.
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 на момент проведення перевірки у місці її проведення була відсутня. Наказ та направлення на перевірку платнику податків під розписку не були вручені. А громадянка ОСОБА_2. не є особою, відповідальною за ведення обліку доходів і витрат, не перебуває у трудових відносинах, знаходилась в приміщенні кіоску як знайома, і на вчинення певних дій не була уповноважена. Натомість, судом в основу рішення було покладено акти, які не є нормами, що носять публічний характер.
Судом першої інстанції не враховано показання свідків, які були допитані в ході розгляду справи.
Так, фахівці контролюючого органу, які проводили перевірку, не змогли пояснити суду місцезнаходження каси, як і те, кому належали 20,00 грн., та чи були вони враховані при розрахунку фінансових санкцій.
Просить постанову господарського суду Запорізької області скасувати. Позов задовольнити у повному обсязі.
В свою чергу, не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Оригінал Z-звіту № 3, наданий Позивачем в ході розгляду справи, роздрукований набагато пізніше проведеної перевірки.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР, в редакції Закону від 1 червня 2000 року N 1776-III, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Просить постанову господарського суду Запорізької області скасувати. У позові відмовити.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009р. № 706 справу передано для розгляду колегії суддів у постійно діючому складі – головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Баранник Н.П., Мірошниченко М.В.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».
Сутність спору: 06.06.2006р., на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя № 119, та направлення на проведення позапланової перевірки № 407, уповноваженими фахівцями держподаткінспекції Сущевських О.С. і Івашина А.П. проведена перевірка господарської одиниці – кіоску, розташованого між будинками №№ 68-70 по вул. Гончара в м. Запоріжжі, що належить Суб’єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
За результатами перевірки складений Акт № 000436/08250045/233 від 06.06.2006р.
В акті перевірки вчинено записи про порушення п. п. 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР, в редакції Закону від 1 червня 2000 року N 1776-III:
при продажу 1 пляшки пива «Рогань» за ціною 2,20 грн. та 1 пачки сигарет «Вінстон» за ціною 2,80 грн. РРО не застосовувався, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції не видавався;
невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, склала 152,70 грн. (з урахуванням суми покупки).
Крім того, 07.06.2006р. до акту перевірки внесено запис про те, що при наданні Суб’єктом підприємницької діяльності КОРО № 0825001075/1 встановлена відсутність Z-звіту № 3 за 24.05.2006р., що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР.
За результатами перевірки, керівником контролюючого органу 15.06.2006р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000652333/0.
Відповідно до п. п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР, в редакції Закону від 1 червня 2000 року N 1776-III (265/95-ВР), на підставі п. п. 1, 4 ст. 17, ст. 22 Закону (265/95-ВР), до СПД ОСОБА_1. застосовані фінансові санкції у розмірі 1.103,50 грн.
В їх числі:
у п’ятикратному розмірі за непроведення розрахункової операції на суму 5,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій; (5,00 грн. х 5 = 25,00 грн.);
двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій; (17,00 грн. х 20 = 340,00 грн.);
у п’ятикратному розмірі за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків; (147,70грн. х 5 = 738,50 грн.).
Визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) від 15.06.2006р. № 0000652333/0 було предметом судового позову.
Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, знаходить апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно, за рішенням належних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки – п. 1 ст. 17 Закону (265/95-ВР);
у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків – ст. 22 Закону (265/95-ВР).
Наведені норми були чинними і на час виникнення спірних правовідносин, та не зазнали змін із розвитком законодавства.
При цьому, згідно з п. 6 ст. 9 Закону (265/95-ВР) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів <…>
Отже, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1., здійснюючи продаж підакцизних товарів, була зобов’язана використовувати РК або реєстратор розрахункових операцій. Відповідно, з дотриманням вищезазначених приписів Закону.
За правилами ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. <…> Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII, в редакції Закону від 24 грудня 1993 року N 3813-XII, врегульовано підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Водночас, у відповідності з частиною сьомою статті 11-1 (доповнено згідно з Законом N 2505-IV від 25.03.2005) позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Посадові особи органу державної податкової служби, стаття 11-2 цього Закону, вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Отже, перевірка господарської одиниці – кіоску, розташованого між будинками №№ 68-70 по вул. Гончара в м. Запоріжжі, що належить Суб’єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу: є позаплановою за прямим визначенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII; здійснена відповідно до наказу керівника податкового органу, уповноваженими на те фахівцями держподаткінспекції на підставі відповідного направлення.
Згідно з ч. 2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII, в редакції Закону від 24 грудня 1993 року N 3813-XII, ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової перевірки.
Слід зазначити, що наведені вище норми усувають безпідставне втручання посадових осіб державного органу у підприємницьку діяльність. За відсутності уповноваження на проведення перевірки в принципі.
Між тим, Акт перевірки - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених Законом, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Та, саме по собі, у разі здійснення перевірки, уповноваженими на те службовцями, не спростовує встановлених в ході перевірки обставин.
Тобто, перевірку господарської одиниці здійснено уповноваженими на те фахівцями, та в межах повноважень контролюючого органу.
З огляду на приписи п. 54 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 108, які були чинними на дату проведення перевірки, контрольна перевірка дотримання цього Порядку і правил проводиться службовою особою відповідного органу з пред'явленням службового посвідчення та в присутності особи, що здійснює продаж товарів, і у разі можливості представника суб'єкта господарської діяльності, що перевіряється.
Перевіркою господарської одиниці – кіоску, що належить Суб’єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1, встановлено продаж громадянкою ОСОБА_2 1 пляшки пива «Рогань» за ціною 2,20 грн. та 1 пачки сигарет «Вінстон» за ціною 2,80 грн. При цьому, РРО не застосовувався, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції не видавався.
За позицією особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_2 не мала повноважень учиняти від імені Позивача будь-які угоди, отримувати грошові кошти або застосовувати РРО.
В даному випадку визначальним є не наявність чи відсутність повноважень, а сам факт вчинення на господарській одиниці порушення вимог Закону. За які, до суб’єкта господарювання, застосовуються (штрафні) фінансові санкції.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Непроведення розрахункової операції на суму 5,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, у розмірі 152,70 грн. (з урахуванням суми покупки), колегія суддів вважає фактами встановленими. Фінансові санкцій застосовані в межах повноважень контролюючого органу.
В межах апеляційної скарги ОСОБА_1 підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Щодо апеляційної скарги ДПІ.
Постанова суду мотивована тим, що порушення відносно невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, не було виявлено в ході проведеної перевірки.
Колегія суддів погоджується з тим, що порушення відносно невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, наслідком якого стало застосування штрафних (фінансових) у розмірі 340,00 грн., не було виявлено в ході проведеної перевірки, дописано до акту перевірки в ході ознайомлення суб’єкта господарювання з матеріалами перевірки на запрошення контролюючого органу, що є неприпустимим.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 25.06.2008р. у справі № 24/244/08-АП – 3/220/08-АП – без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 27.10.2009р.
Головуючий суддя О.В.Юхименко
Суддя Н.П.Баранник
Суддя М.В.Мірошниченко