ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року № 22-а-15288/08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Обрізко І.М.,
Багрія В.М., Улицького В.З.,
Гром В.І. ,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Кам’янець-Подільської районної санітарно-епідеміологічної станції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року по справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Кам’янець-Подільської районної санітарно-епідеміологічної станції Хмельницької області про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И Л А :
Підприємець ОСОБА_1. 21.08.2008 року звернулася в суд з позовом до Кам’янець - Подільської районної санітарно - епідеміологічної станції про визнання протиправною та скасування постанови. В обґрунтування позову покликається на те, що в.о. головного державного санітарного лікаря Кирилюком І.В. 18.07.2008 року було винесено постанову за №98 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства про тимчасову заборону експлуатації належного їй кафе «Марина» на Гуменецькому перевалі, автошлях М-20. Вважає дану постанову протиправною, оскільки вона суперечить раніше складеній постанові №1/2 від 17 червня 2008 року, актам складеним представниками відповідача та дійсним обставинам справи. Також, постанова не містить посилання на конкретні порушення санітарних норм та правил допущені нею, а посилання на пункт 16.2 санітарних правил є некоректним.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що оскаржена постанова не містить посилання на порушені позивачкою державні санітарні норми та правила, не містить зазначення якими нормативно-правовими актами встановлені конкретні санітарні норми та правила. Крім цього, посилання у постанові №98 від 18 липня 2008 року на порушення позивачем пункту 16.2 «Санітарних правил для підприємств громадського харчування» №42-123-5777-91 та ст.ст. 17, 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» є необґрунтованим, оскільки дані правові норми носять загальний характер та не встановлюють конкретних санітарних норм та правил.
Не погодившись із зазначеними судовим рішенням Кам’янець-Подільська районна санітарно-епідеміологічна станція Хмельницької області подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що з огляду на положення Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Інструкцію про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення)», яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року №67 визначено, що підставою для застосування адміністративно-запобіжних заходів є порушення санітарного законодавства.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 16.07.2008 року спільною перевіркою фахівцями Хмельницької обласної та Кам'янець-Подільської районної санітарно-епідеміологічної станції санітарного стану кафе «Марина», що належить позивачці, виявлено порушення останньою пункту 16.2 «Санітарних правил для підприємств громадського харчування» №42-123-5777-91 та ст.ст. 17, 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Внаслідок чого, головним державним санітарним лікарем Кам'янець-Подільського району Керничним О.В. 10 квітня 2008 року винесено постанову за № 23, якою тимчасово заборонено експлуатацію кафе «Марина». За результатами усунення порушень санітарних норм та правил винесено постанову №12 від 17 червня 2008 року про відкриття підприємств (приміщень) експлуатації кафе «Марина», однак в подальшому в.о. головного державного санітарного лікаря Кам’янець - Подільського району Кирилюком І.В. 18.07.2008 року винесено постанову №98 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства про тимчасову заборону експлуатації належного позивачці кафе «Марина».
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що постанова №12 від 17 червня 2008 року про відкриття підприємств (приміщень) експлуатації кафе «Марина» скасована, що унеможливлює прийняття постанови про тимчасову заборону експлуатації належного позивачці кафе «Марина», позаяк такою вона керувалась.
З огляду на наведене, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України суб’єкт владних повноважень в особі Кам’янець-Подільської районної санітарно-епідеміологічної станції Хмельницької області не довів правомірність свого рішення, коли у відповідності до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього, у відповідності до п. 14 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» органи виконавчої влади не можуть приймати рішення щодо запровадження будь-яких заборон або обмежень підприємницької діяльності, якщо повноваження на запровадження таких заборон або обмежень прямо не передбачені законодавством.
Визнаючи постанову в.о. головного державного санітарного лікаря Кам'янець-Подільського району Кирилюка І.В. за №98 від 18 липня 2008 року про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства протиправною, місцевий суд прийшов до вірного висновку про невідповідність її Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004-XII, зокрема, ст.ст. 17, 22 та п. 16.2 «Санітарних правил для підприємств громадського харчування», оскільки дані правові норми носять загальний характер та не встановлюють конкретних санітарних норм та правил.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Кам’янець-Подільської районної санітарно-епідеміологічної станції Хмельницької області залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року по справі №2а-4627/08, без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
І.М. Обрізко
В.М. Багрій
В.З. Улицький.
Головуючий суддя
судді
Повний текст виготовлено 23.10.2009 року.