Єдиний унікальний номер 239/407/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1068/2017

Суддя доповідач: Никифоряк Л.П

Головуючий у 1 інстанції: Грідяєва М.В.

Категорія 27

_____________________________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

30 серпня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Гапонова А.В., Кішкіної І.В.

при секретарі судового засідання Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій подана апеляційна скарга Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 28 квітня 2017 року, –

В С Т А Н О В И В:

В позові поданому до суду 07 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» /надалі Банк/ просило суд стягнути заборгованість за кредитним договором з позичальника ОСОБА_1. Існування такої заборгованості Банк пов’язував із неналежним виконанням з боку відповідача зобов’язань взятих на підставі кредитного договору від 20 вересня 2005 року.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 28 квітня 2017 року в позові Банку відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів обставин щодо укладення договору, погодження істотних умов договору та невиконання позичальником взятих за договором зобов’язань.

В апеляційній скарзі позивач просив рішення скасувати та ухвалити нове яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги заявник посилався на визнання ОСОБА_1, який погашав кредитну заборгованість, обставин щодо укладення договору на певних умовах та існування кредитної заборгованості у визначеному Банком розмірі, в підтвердження чого посилався на письмові докази.

Заслухавши доповідь судді, за відсутності позивача та відповідача які у письмових заявах на адресу суду просили здійснити розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

В судовому засіданні підтверджені обставини щодо існування між Банком та ОСОБА_1 кредитних взаємовідносин, що виникли на підставі письмової заяви ОСОБА_1 від 23 жовтня 2007 року та письмової Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» в яких сторони погодили істотні умови щодо розміру кредитного ліміту, строку дії картки, базової процентної ставки і порядку погашення кредитної заборгованості.

Суд вважає що користування позичальником платіжною карткою Універсальна отриманою 23 жовтня 2007 року охоплюється поняттям кредитний договір що наведено в статті 1054 Цивільного кодексу України /надалі ЦК України/.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Та за змістом наведеної норми права кредитні взаємовідносини не вичерпують свою дію фактом припинення строку дії платіжної картки та виконання взятих за кредитним договором зобов’язань не ставиться в залежність від необхідності отримання діючої платіжної картки.

Також у даній справі існування кредитних правовідносин між Банком та ОСОБА_1 підтверджується фактичними діями з боку позичальника, а не лише самими правовими аргументами на які робив посилання суд першої інстанції, оскільки згідно виписки з рахунку відкритого на ім’я ОСОБА_1 починаючи з 23 жовтня 2007 року останній періодично користувався кредитними коштами та здійснював погашення кредитної заборгованості, в останнє позичальник вніс готівкові кошти на погашення кредитної заборгованості 18 лютого 2014 року.

Також позичальник не заперечував обставин наявності кредитних правовідносин із Банком в суді першої інстанції, пояснюючи що дійсно отримував платіжну картку та погашав кредит до 2014 року.

Отже Заява ОСОБА_1 від 23 жовтня 2007 року та письмова Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» що засвідчені підписом останнього, свідчать про виникнення між сторонами кредитного зобов’язання, розкривають суть договору кредитування, свідчать про погодження сторонами істотних умов кредитного договору та є вирішальним для розгляду даної справи, оскільки жодного спростування відповідачем не надано.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже за загальним правилом договірне зобов’язання повинне виконуватись відповідно до тих умов, які сторони визначили при укладення договору.

Відповідач не довів що мало місце виконання ним зобов'язань й прийняття їх кредитором, та не підтвердив обставин щодо припинення існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

Встановивши факт неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та дійшовши висновку про наявність заборгованості, суд апеляційної інстанції виходить із розрахунку заборгованості наданого позивачем /а.с. 3-6/, який узгоджується із наданою Банком випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 03.07.2000 року по 03.08.2017 року.

Суд виходить з того, що позичальник зобов’язаний повернути заборгованість за кредитом в розмірі 15222,85 грн. та 33377,65грн. заборгованість по процентах за користування кредитом.

У той же час, в судовому засіданні з’ясовано що відповідач позичальник ОСОБА_1 постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Та згідно змісту статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами і доповненнями, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року N 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року N 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Новогродівка, Донецької області.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що Закон поширює свою дію на взаємовідносини щодо дії мораторію, через що на час проведення антитерористичної операції діяла заборона щодо нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами, з огляду на що, Банку слід відмовити в стягненні за договором кредиту заборгованості за пенею в сумі 1800, грн. та штрафів в сумі 500,00грн. та 2520,02грн.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості що утворилася станом на 30 квітня 2016 року в сумі 15222,85 грн., заборгованість за нарахованими процентами в сумі 33377,65 грн., а всього 48600,50 грн.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням вказаних вимог закону з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2632,78грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, –

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 28 квітня 2017 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитом в сумі 15222,85 грн. та заборгованість за нарахованими процентами в сумі 33377,65 грн., а всього 48600(сорок вісім тисяч шістсот) гривен 50 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати по оплаті судового збору в сумі 2632,78 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Судді: