ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2009 року № 22-а-16210/08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Обрізко І.М.,
Багрія В.М., Улицького В.З.,
Золотому Я.В. ,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 жовтня 2008 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на неправомірні дії та бездіяльність відповідача та його працівників,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 29.09.2008 року звернувся до місцевого суду з позовом до Луцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на неправомірні дії та бездіяльність відповідача та його працівників .
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.10.2008 року відмовлено у відкритті провадження . Суд виходив з того, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, так як компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно - правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким вказану справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Покликання маються на те, що з огляду на ст. 17 КАС України дані правовідносини слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає таку необґрунтованою.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно, всебічно оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує дії та бездіяльність відповідача, який є органом державної влади у спірних правовідносинах і здійснює владні управлінські функції.
Відповідно до ст. 1 Кримінально-процесуального кодексу України призначенням цього Кодексу є визначення порядку провадження у кримінальних справах.
Статтею 2 визначені завдання кримінального судочинства, якими, крім іншого, є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь.
Відповідно до вимог ст. 234 КПК України скарга на дії слідчого може бути подана прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого.
Дії слідчого можуть бути оскаржені до суду.
Скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Того факту, що мається порушена кримінальна справа по факту побиття і пограбування невідомими особами ОСОБА_1., останнім не заперечується.
У зв'язку з цим слід зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, окрім випадків, коли оскарження таких не передбачене в кримінально-процесуальному порядку.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду про неможливість розгляду даних позовних вимог в порядку КАС України, так як в основному вказується позивачем на порушення процесуальних норм досудовим слідством та органом дізнання.
За змістом статей 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 жовтня 2008 року про відмову у відкритті провадження в страві № 2-а-663/08, без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
І.М. Обрізко
В.М. Багрій
В.З. Улицький.
Головуючий суддя
судді
Повний текст ухвали виготовлено
та підписано 30.09.2009 року.