Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Мірошкін О.І.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
5 листопада 2009 року Справа № 2а-1236/09/0517
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І., при секретареві Чуріковій Я.О., розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 29 травня 2009р. у справі № 2а-1236/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області про зобов’язання відповідача нарахування та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни,
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідно поштового штемпелю на конверті (а. с.6) ОСОБА_1 10.11.2008 року звернулась з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області в якому просила зобов’язати відповідача нарахувати на її користь невиплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 – 2008 роки в сумі 4321,80 грн.
Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 29 травня 2009 р. позов задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р., зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві щомісячної доплати до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. за рахунок Державного бюджету України.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з’явилися – про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи в його відсутність.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», за місцем проживання перебуває на обліку у відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесена до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а. с. 4), копією пенсійного посвідчення (а. с. 5).
Позивачеві у 2007 році підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення до змін до деяких законодавчих актів України» не виплачувалось а у 2008 році виплачувалось з 22 травня 2008 року у розмірі 48,10 грн., з 01.07.2008 р. у розмірі 48,20 грн. та з 01.10.2008 р. у розмірі 49,80 грн., що не заперечується відповідачем та визнано ним у запереченнях (а. с. 12, 13).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-XII) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, який набрав чинності з 1.01.2008 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний дітей інвалідів». Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року („Урядовий кур'єр” від 31 грудня 2007 року № 247), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року –470 гривень, з 1 квітня 2008 року – 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 01 жовтня 2008 року – 498 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, визнавши, що внаслідок протиправною бездіяльності відповідача позивач не отримав підвищення до пенсії, в належних розмірах дійшов до вірного висновку про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. Але суд першої інстанції помилково не визначив кінцеву дату задоволених позовних вимог за 2008 рік, та не врахував, що підвищення до пенсії в період задоволених позовних вимог проводилось в розмірі 10 %, тому резолютивну частину постанови необхідно доповнити датою 31.12.2008 р. та фразою «з врахуванням виплачених сум».
Також суд першої інстанції допустив помилку, зазначивши, що відповідач повинний здійснити виплати вказаних сум за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки зазначені виплати здійснюються з коштів Пенсійного Фонду України.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про не вирішення судом першої інстанції питання щодо відмови в задоволенні позову в зв’язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду, оскільки суд у відповідності до приписів ч. 2 ст. 100 КАС України за клопотанням позивача визнав причину пропуску строку поважною і адміністративна справа розглянута за суттю за правилами КАС України.
Оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 3,4 грн. (а. с. 1), позов задоволений частково, то на підставі ч. 3 ст. 94 КАС України, колегія суддів присуджує на користь позивача судові витрати в сумі 1,15 грн. з Державного бюджету України.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, але внаслідок порушення норм процесуального права постанова підлягає зміні.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області задовольнити частково.
Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 29 травня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області про зобов’язання відповідача нарахування та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни змінити.
Доповнити третій та четвертий абзац резолютивної частини постанови після дати «22 травня 2008 року» датою « до 31 грудня 2008 року»
З четвертого абзацу резолютивної частини постанови виключити фразу: «за рахунок Державного бюджету України» та доповнити його фразою «з врахуванням виплачених сум».
Доповнити абзац четвертий резолютивної частини постанови реченням наступного змісту: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,15 грн.»
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 5 листопада 2009 року і набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р. Ф. Ханова
М.І. Старосуд