Справа № 2-1683-1/09                                                                          

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

(заочне)  

05 листопада 2009 року                           Печерський районний суд міста Києва  

в складі головуючого-судді                     Мельник А. В.

при секретарі                                               Пятовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом    ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про    стягнення грошового вкладу  

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» на свою користь суму депозитного вкладу в розмірі 100 000 доларів США.

В обґрунтування вимог своєї заяви ОСОБА_1 зазначив, що 04 червня 2008 року він уклав з ТОВ «Український промисловий банк» договір банківського вкладу № 1017/0404596000005001, згідно якого банк прийняв від нього готівкою грошові кошти в сумі 100 000 доларів США строком на 1 095 днів до 03 червня 2011 року з процентною ставкою по вкладу 12 % річних.

Позивач зазначив, що він звертався до Одеського філіалу ТОВ «Укрпромбанк» із заявами про видачу свого вкладу, але йому було в цьому відмовлено.

Позивач отримав відповідь Одеського філіалу ТОВ «Укрпромбанк» № 692 від 09.02.2009 року, в якій було повідомлено про те, що з 21 січня 2009 року згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» в ТОВ «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію і мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Також, зазначив, що 09 лютого 2009 року (зареєстрована банком 11 лютого 2009 року) він звертався до банку із заявою про повернення грошових коштів по вказаному вкладу.

У відповідь на його заяву банк відповів листом № 15117 від 11.03.2009 року в якому, з посиланням на абзац 5 пункту 2 Постанови Правління Національного банку України № 413 від 04.12.2008 року та лист Голови Національного банку України Стельмаха В. С., повідомив про те, що банком припинено дострокове повернення депозитів фізичним особам, а також про те, що з 21 січня 2009 року згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» в ТОВ «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію і мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку.

Дії ТОВ «Український промисловий банк» по неповерненню вкладу ОСОБА_1 вважає неправомірними і такими, що порушують його законні права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Також, представник позивача вказав на те, що ним витрачені кошти на купівлю залізничних квитків на поїзд для прибуття в судові засідання з міста Одеси, у зв’язку з чим просив стягнути витрачені на це кошти з відповідача в якості судових витрат.

Оскільки відповідач був повідомлений про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку статей 74, 76 ЦПК України, представник відповідача в судове засідання не з’явився та від відповідача не надійшло повідомлення про причини неявки свого представника, суд, керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, розглянув справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 червня 2008 між сторонами було укладено договір банківського вкладу № 1017/0404596000005001 (вклад Впевненість), згідно якого ТОВ «Український промисловий банк» прийняло від ОСОБА_1 готівкою грошові кошти в сумі 100 000 доларів США строком на  1 095 днів до 03 червня 2009 року з процентною ставкою по вкладу 12 % річних (а. с. 8 - 9).

Факт внесення позивачем зазначених коштів підтверджується копією 2-го примірнику Заяви на переказ готівки № 1017/47 від 04 червня 2008 року (а. с. 7).

Згідно пункту 2.1.5. Договору, Банк зобов’язується повернути повністю Вклад у «Дату повернення», зазначену у п. 1.1. цього Договору, готівкою або у безготівковій формі за вибором Вкладника.

Разом з цим, розділом 4 Договору передбачено можливість його дострокового розірвання.

Про дострокове розірвання цього Договору Вкладник письмово повідомляє Банк не менш, як за 2 банківські дні, не враховуючи день подання письмового повідомлення (заяви) (пункт 4.1. Договору).

Позивач, в своїх заявах від 03 і 09 лютого 2009 року, на підставі п. 4 Договору банківського вкладу, звертався до відповідача із заявами про видачу свого вкладу в повному обсязі (а. с. 10, 14).

На свою заяву від 03.02.2009 року позивач отримав відповідь Одеського філіалу ТОВ «Укрпромбанк» № 692 від 09.02.2009 року, в якій йому було повідомлено про те, що з 21 січня 2009 року згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» в ТОВ «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію і мораторій на задоволення вимог кредиторів (а. с. 15).

Також, листом № 15117 від 11.03.2009 року відповідач повідомив позивача про те, що на підставі абзацу 5 пункту 2 Постанови Правління Національного банку України № 413 від 04.12.2008 року та листа Голови Національного банку України Стельмаха В. С. банком припинено дострокове повернення депозитів фізичним особам, а також про те, що з 21 січня 2009 року згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» в ТОВ «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію і мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку (а. с. 11).

Станом на час винесення судом рішення грошові кошти за депозитним вкладом позивачу не повернуті.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, згідно ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на замовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до норм ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу; у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (стаття 1061 ЦК України).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Також, судом не може бути взято до уваги факт введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ «Укрпромбанк» строком на шість місяців з 21.01.2009 року, оскільки посилання на нього спростовуються положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Зокрема, статтею 56 Закону України «Про Національний банк України», передбачено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій – це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податки і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до положень ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суть і правову природу правовідносин, які виникли між сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми вкладу не є стягненням чи іншою дією по відношенню до банку, яку заборонено вчиняти згідно ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію.

Цивільний кодекс України не припускає жодних випадків щодо позбавлення банку обов’язку видати суму банківського вкладу на першу ж дострокову вимогу особи-вкладника.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, не повернувши позивачу його вклад з підстав і на умовах передбачених розділом 4 укладеним між ними договору, не виконав свої зобов’язання за договором банківського вкладу, чим порушив права та охоронювані законом інтереси останнього, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми вкладу за Договором банківського вкладу № 1017/0404596000005001 (вклад Впевненість) від 04 червня 2008 року, що був укладений між ними є такими, що ґрунтуються на законі, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Пункт 3 частини 3 статті 79 ЦПК України відносить до витрат пов’язаних з розглядом справи витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду.

Норма ч. 1 ст. 85 ЦПК України передбачає, що витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, несуть сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Представник позивача надав суду проїзні документи, що підтверджують понесення ним витрат на прибуття з міста Одеси в місто Київ у судові засідання 09 вересня, 09 і 27 жовтня та 05 листопада 2009 року в розмірі 1 236 гривень 16 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, оскільки суд задовольняє позов з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду в розмірі 1 700 гривень, витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень та витрати представника позивача, що пов’язані з його явкою до суду в розмірі 1 236 гривень 16 копійок, а всього 3 056 гривень 16 копійок відшкодування судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 169 ч. 4, 209, 212-215, 224 ч. 1, 226 ЦПК України, ст. ст. 526, 1058, 1060, 1061 Цивільного кодексу України, Законом України «Про банки і банківську діяльність»

  ВИРІШИВ :  

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про    стягнення грошового вкладу задовольнити  повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»  на користь  ОСОБА_1 100 000 доларів США, 2746 гривень 62 копійки у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана через Печерський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Печерський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий