Справа № 2-1119-1/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 року Печерський районний суд міста Києва
в складі головуючого-судді Мельник А. В.
при секретарі Пятовій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Автобази Управління справами апарату Верховної Ради України до Відкритого акціонерного товариства «Готель «Дніпро», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Автобаза Управління справами апарату Верхової Ради України звернулася до суду із позовною заявою до ВАТ «Готель «Дніпро», третя особа: ОСОБА_2 в якій просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 2 378 гривень 55 копійок, що була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 07 червня 2006 року в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного їй автомобіля «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та керованого ОСОБА_2, автомобіля «Фольксваген», державний номер НОМЕР_2, що належить відповідачу.
Винним у скоєнні адміністративного правопорушення, що призвело до вказаного ДТП визнано ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з відповідачем та на момент пригоди виконував свої трудові обв’язки.
Відповідно до наряду-замовлення № 121 від 10 серпня 2006 року та лімітно-забірної картки № 008108 за липень 2006 року, матеріальна шкода, заподіяна пошкодженням автомобіля належного позивачу в результаті ДТП, складає 2 378 гривень 55 копійок.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з викладених у ній підстав та просив суд повністю задовольнити її вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнала та заперечила щодо задоволення позову.
В письмових поясненнях, наданих суду, відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що ОСОБА_2 працював у нього на посаді водія 2-го класу за строковим трудовим договором з 21 травня по 20 листопада 2006 року і був звільнений із займаної посади 31 жовтня 2006 року за п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору. Зазначив, що йому не було відомо про згадане ДТП і, з посиланням на статтю 1166 ЦК України, просив відмовити в задоволенні вимог позивача.
Третя особа, давши пояснення в судовому засіданні, висловив думку в якій заперечив щодо задоволення позову. На думку третьої особи, його винність у згаданій вище дорожньо-транспортній пригоді не доведена, тому що провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно нього закрито.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено наступні факти.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КІС 791859, власником автомобіля марки «Opel», модель «Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 є позивач – Автобаза Управління справами апарату Верхової Ради України (а. с. 9).
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва Келеберди В. І. від 21 серпня у справі про адміністративне правопорушення № 3-26193/06 встановлено, що 07.06.2006 року приблизно о 09 годині 50 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген», державний номер НОМЕР_2, по вулиці Гончарова 6 в місті Києві, під час об’їзду автомобіля марки «Опель», державний номер НОМЕР_1, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого, здійснив зіткнення з вказаним автомобілем, після чого з місця ДТП зник, чим порушив пункти 13.3, 2.10 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. ст. 122-2, 124 КУпАП.
Вказаною постановою встановлено і повністю доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито (а. с. 7).
Нормою частини 4 статті 61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно наряду-замовлення № 121 від 10 серпня 2008 року, проведено аварійний ремонт автомобіля марки «Опель», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 2 378 гривень 55 копійок (а. с. 10).
Нормою частини 1 статті 1166 ЦК України, передбачено, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Письмовими поясненнями відповідача і третьої особи, особистими поясненнями представника відповідача і третьої особи, що були ними дані в судовому зсіданні, а також листом відповідача Вих. № 240/03 від 30.06.2009 року, що міститься в матеріалах справи на аркуші № 39 підтверджується, що ОСОБА_2 з 21 травня по 31 жовтня 2006 року працював у ВАТ «Готель «Дніпро» на посаді водія 2-го класу, тобто, на момент, коли сталася вищезазначена дорожньо-транспортна пригода, знаходився у трудових відносинах з відповідачем та виконував свої трудові обов’язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Таким чином, коли встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, який знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Готель «Дніпро» та в момент, коли сталася дорожньо-транспортна пригода виконував свої трудові обов’язки, то враховуючи положення вищезазначених статей, суд приходить до висновку, що особою, яка несе відповідальність за завдану позивачу шкоду є відповідач.
За таких обставин, коли судом встановлено, що матеріальна шкода заподіяна позивачу джерелом підвищеної небезпеки під керуванням ОСОБА_2, не відшкодована, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути завдану матеріальну шкоду, яка складається з матеріального збитку в розмірі 2 378 гривень 55 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, оскільки суд задовольняє позов з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: судовий збір, сплачений позивачем при подачі заяви до суду в розмірі 51 гривня та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, а всього 81 гривня у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1166 ч. 1, 1167 ч. 1, 1172 ч. 1, 1187 ч. 2, 1188 ч. 1 п. 1 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61 ч. 4, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ :
Позов Автобази Управління справами апарату Верховної Ради України до Відкритого акціонерного товариства «Готель «Дніпро», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Готель «Дніпро», на користь Автобази Управління справами апарату Верховної Ради України 2378 гривень 55 копійок у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 81 гривню у відшкодування судових витрат
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана через Печерський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Печерський районний суд міста Києва до Апеляційного суду міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий