ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА  

----------------------------------------------------------------------------------------------------  

Справа № 2-1570/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

27 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:           судді Оніщука М.І.,

при секретарях:           Сливка А.В., Блажівському С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості і відшкодування матеріальної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з кожного відповідача на його користь борг в сумі 12500,00 грн. та 850,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 27.02.2008 року він передав ОСОБА_4 25000,00 грн. в рахунок оформлення та продажу земельної ділянки з спорудою, що розташовані в АДРЕСА_1, які належать матері ОСОБА_4 – ОСОБА_3, про що він видав розписку. Оскільки документи на земельну ділянку та споруду не були оформлені належним чином і продажу не відбулось, отримані відповідачами кошти підлягають поверненню. Крім того, позивачем були понесені витрати в сумі 1700,00 грн. на реєстрацію підприємства, яке створювалось для проведення господарської діяльності на земельній ділянці, яку він мав намір придбати. На неодноразові звернення позивача про повернення грошових коштів, відповідач грошові кошти не повернув.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути 10000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої йому в результаті обвинувачень його ОСОБА_2 в шахрайстві, які не знайшли підтвердження після проведення Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві перевірки, а також надання ОСОБА_2 до суду неправдивих даних щодо ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав позов з викладених у ньому підстав, просив позов задовольнити в повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити вимоги за зустрічним позовом.

Відповідач та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні первісного позову та підтримала позовні вимоги за зустрічним позовом, зазначивши, що отримувала кошти від ОСОБА_2 через свого сина ОСОБА_4, проте частину коштів вона повернула, передавши ОСОБА_2 4000,00 доларів США. Решту коштів вона не повернула, оскільки понесла певні витрати для оформлення документів для продажу споруди та земельної ділянки.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_3 було досягнуто усної домовленості про придбання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 господарської будівлі загальною площею 55 кв.м., що розташована по АДРЕСА_1, що не заперечувалось сторонами.

На виконання зазначених домовленостей, 27.02.2008 року ОСОБА_2, який є батьком ОСОБА_7, на прохання ОСОБА_3, було передано ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 25000,00 грн. в якості попередньої оплати за господарську будівлю, про що останнім власноруч написано розписку.

Свідок ОСОБА_6 показав, що гроші ОСОБА_4, в його присутності, були передані ОСОБА_2, який і отримав від нього розписку.

Під час розгляду справи достеменно встановлено і не заперечувалось сторонами того факту, що ОСОБА_4 отримав кошти від ОСОБА_2 для ОСОБА_3 і передав останній.

В квітні 2008 року в зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 не виконала досягнуті домовленості щодо оформлення документів, необхідних для відчуження господарської булівлі та земельної ділянки, позивач звернувся до неї з вимогою про повернення коштів, проте кошти позивачу повернуті не були.

При цьому, слід зазначити, що суд критично оцінює та, як наслідок, не приймає до уваги твердження відповідача ОСОБА_3 про часткове повернення грошових коштів, оскільки нею не надано належних та допустимих доказів повернення позивачу безпідставно отриманих коштів.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач ОСОБА_3 без достатньої правової підстави одержала від позивача грошові кошти, які останньому не повернула.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (грошові кошти).

За таких підстав, коли відповідач ОСОБА_3, діючи у такий спосіб, безпідставно одержала від позивача грошові кошти, суд приходить до висновку, що позов в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Разом з цим, необхідно зауважити, що сума безпідставно отриманих коштів підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3, оскільки, як встановлено вище, саме вона отримувала грошові кошти у позивача.

Водночас, суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів в рівних частках матеріальної шкоди в сумі 1700,00 грн., оскільки вказана вимога не ґрунтується на вимогах закону, а також позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння такої матеріальної шкоди з вини відповідачів.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог, слід зазначити, що з викладених вище підстав та з огляду на вимоги чинного законодавства України і встановлені обставини, під час розгляду справи, вони не підлягають задоволенню, оскільки задоволення первісного позову повністю виключає можливість задоволення заявлених зустрічних вимог. Більш того, факт заподіяння ОСОБА_4 моральної шкоди з вини ОСОБА_2 в судовому засіданні не підтвердився.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, то у відповідності зі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 250,00 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а усього 280,00 грн. у відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 16, 1212 ЦК України, ст. ст. 1-3, 4, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:  

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості і відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25000 (двадцять п’ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованості, 250 (двісті п’ятдесят) гривень 00 копійок судового збору та 30 (тридцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 25280 (двадцять п’ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог до ОСОБА_3 – відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості і відшкодування матеріальної шкоди – відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                   М.І. ОНІЩУК