Справа 2-1652-1/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 року Печерський районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді Вовк С.В.
при секретарі Хоменко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третя особа відділення №54 КРУ товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про стягнення суми боргу, з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2009 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами до відповідача ТОВ «Укрпромбанк» про стягнення суми боргу, з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та моральної шкоди, посилаючись на те, що 13.11.2008 р. між нею та банком був укладений договір № 1054/0305448000120001 про строковий банківський вклад «УНІВЕРСАЛЬНИЙ», предметом якого є прийняття банком грошових коштів у сумі 36000,00 грн. і зарахування їх на депозитний рахунок строком на 91 днів-з 13.11.2008 р. по 11.02.2009 р., процентна ставка складає 22 % річних.
В попередньому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги , посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. До розгляду справи по суті позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача ТОВ «Укрпромбанк» у судове засідання не з’явився, вчасно належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 13.11.2008 р. між сторонами по справі був укладений договір № 1054/0305448000120001 про строковий банківський вклад «УНІВЕРСАЛЬНИЙ», предметом якого є прийняття банком грошових коштів у сумі 36000,00 грн. і зарахування їх на депозитний рахунок строком на 91 днів-з 13.11.2008 р. по 11.02.2009 р., процентна ставка складає 22 % річних.
Згідно квитанції № 1054/15 від 13.11.2008 р. ОСОБА_1 внесла 36000 грн. на рахунок у банку (а.с. 10).
Позивач зверталася до банку з вимогою повернути вклад, проте її вимога не було задоволена. У своїй відповіді банк посилався на введення тимчасової адміністрації та тимчасового мораторій на задоволення вимог кредиторів, на відсутність коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Ст. 1074 ЦК України, передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у поверненні їй суми вкладу, тобто діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Таким чином, позивачем доведено, що діями відповідача порушені права позивача, і тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення суми вкладу в розмірі 36000 грн.
Також позивач просить відшкодувати їй моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 1000 грн.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За правилом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до абзаца другого п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Однак позивач не довів факту заподіяння їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не довела суду за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) відповідача вони заподіяні.
Щодо вимоги про сплату індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 2515,56 грн., суд вважає її необґрунтованою. Оскільки ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» під час дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.
Також позивачем заявлена вимога про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 600 грн., яка також не підлягає задоволенню.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що адвокат ОСОБА_2, котрій позивач відповідно до квитанції № 233 від 05.08.2009 р. (а.с.13) сплатила 600 грн. за складання позовної заяви, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.
На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача в розмірі 30 грн.
На підставі ст.ст. 3, 4, 10, 11, 31, 56, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, керуючись ст.ст. 23 ч. 1, 1060 ч. 2, 1061 ч. 1, 1066 ч. 3, 1074, 1167 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третя особа відділення №54 КРУ товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про стягнення суми боргу, з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 36000 грн.
В решті задоволення вимог позову відмовити.
За правилами визначеними ст. 88 ЦПК України стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: