Справа № 2-3814/2009 р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
03 листопада 2009 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого – судді Володарець Н.М.
при секретарі – Агапової В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Імексбанк» про стягнення збитку, пов’язаного з втратою суми завдатку та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Імексбанк» про стягнення збитку, пов’язаного з втратою суми завдатку та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 10.06.2008р. у м. Євпаторії з АКБ «Імексбанк» (відділення № 1 АКБ «Імексбанк») був укладений договір № ВДС – 41824 банківського вкладу у євро та внесена сума у розмірі 2000 євро, після чого вклад був поповнений до 5000 євро згідно п. 2.1.2 Договору. 26 лютого 2009 року він звернувся до банку із заявою про повернення усієї суми вкладу або підвищення відсоткової ставки, згідно п.2.3.6 Договору, але йому було відмовлено. 15.06.2009р. ним було укладено угоду про завдаток з ОСОБА_2, за яким внесена у якості завдатку сума у розмірі 21318 грн. (еквівалент 2000 євро) у рахунок купівлі автомобілю «Міцубісі Лансер». Листом від 02.07.2009 року він повідомив банк, що депозитний договір продовжуватися не буде та кошти підлягають поверненню по закінченню строку дії депозитного договору, а саме 13.07.2009 року для виконання ним зобов’язань по угоді про задаток від 15.06.2009 року. 13.07.2009р. йому було відмовлено у видачі вкладу. АКБ «Імексбанк» не виконав свої зобов’язання по договору № ВДС – 41824 та не виплатив суму вкладу по закінченню строку дії зазначеного депозитного договору. Зазначені обставини зробили неможливим виконання ним грошових зобов’язань по угоді про задаток та втрату суми задатку у розмірі 21318 грн. (еквівалент за курсом НБУ 2000 євро). Крім того, унаслідок протиправних дій відповідача, йому заподіяна моральна шкода, яка виразилася у нервових та душевних переживаннях, душевних страждань з приводу неповернення накоплення нею коштів, втрату значної для нього суми грошей, стресової ситуації, пов’язаної із зверненням до правоохоронних та судових органів за захистом своїх прав. Вважає, що діями відповідача було завдано йому незручності та зіпсована відпустка. Просить стягнути з відповідача збитки, пов’язані з втратою завдатку у розмірі 21 318 грн. (еквівалент 2000 євро), моральну шкоду у розмірі 10780, 96 грн.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та дав пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Надав до суду заяву, у якій просив розгляд справи відкласти у зв’язку з неможливістю прибуття представника відповідача до судового засідання у зв’язку з відрядженням. Втім, суд вважає можливим розгляд справи у відсутність представника відповідача, визнавши причини неявки представника відповідача до суду неповажними, оскільки представником відповідача не надані до суду докази, підтверджуючі викладені в заяві причини неявки представника АКБ «Імексбанк» до судового засідання, крім того, з цієї причини суд вже відкладав розгляд справи.
Таким чином, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України. Оскільки відповідач не представив суду документів, що підтверджують поважність причин його неявки до судового засідання, суд вважає, що їх поважність не доведена, тобто відповідач відсутній з неповажних причин. Його поведінка є несумлінною та направлена на затягування строків розгляду справи, тобто відповідач користується своїми правами недобросовісно.
Вислухавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 10.06.2008р. у м. Євпаторії позивачем у справі ОСОБА_1 з АКБ «Імексбанк» (відділення № 1 АКБ «Імексбанк») був укладений договір № ВДС – 41824 банківського вкладу у євро та внесена сума у розмірі 2000 євро, після чого вклад був поповнений до 5000 євро згідно п. 2.1.2 Договору (а.с. 8-9, 12). 26 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про повернення усієї суми вкладу або підвищення відсоткової ставки, згідно п.2.3.6 Договору а.с. 15), але йому було відмовлено. Листом від 02.07.2009 року (а.с. 23), ОСОБА_1 повідомив банк, що депозитний договір продовжуватися не буде та кошти підлягають поверненню по закінченню строку дії депозитного договору, а саме 13.07.2009 року для виконання ним зобов’язань по угоді про завдаток від 15.06.2009 року. 13.07.2009р. йому було відмовлено у видачі вкладу. АКБ «Імексбанк» не виконав свої зобов’язання по договору № ВДС – 41824 та не виплатив суму вкладу по закінченню строку дії зазначеного депозитного договору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін і відповідно до вимог закону, договору або з вимогами, що звичайно пред'являються. Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 03.11.2009р., наданого ним до суду, встановлено, що на даний час АКБ «Імексбанк» виплатив ОСОБА_1 суму вкладу у розмірі 6000 євро та відсотки по вкладу у розмірі 31,81 євро.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх допустимими доказами, вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення збитку, пов’язаного з втратою суми завдатку не має, оскільки позивач не довів у судовому засідання допустимими доказами факт того, що він мав намір укладати с ОСОБА_2 угоду купівлі – продажу автомобілю «Міцубісі Лансер» та передав фактично ОСОБА_2 суму завдатку у розмірі 21318 грн. (еквівалент 2000 євро). Надана позивачем до суду копія угоди про завдаток від 15.06.2009р. не може бути розцінена судом як допустимий доказ, оскільки вона може свідчити лише про намір сторін укласти угоду про завдаток. Належних доказів, підтверджуючих, що фактично завдаток був переданий ОСОБА_1 ОСОБА_2, а також, що ОСОБА_1 мав намір укладати з ОСОБА_2 угоду купівлі – продажу автомобілю і зазначена угода не відбулася саме у зв’язку з неповерненням АКБ «Імексбанк» грошових коштів ОСОБА_1, у зв’язку з чим ним була втрачена сума завдатку у розмірі 21318 грн. (еквівалент 2000 євро) позивачем суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд також не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що між сторонами у справі ОСОБА_1 та АКБ «Імексбанк» були договірні стосунки з приводу укладення договору № ВДС – 41824 від 10.06.2008р. банківського вкладу.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно п. 4 ст. 611 ЦК України, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи, що умовами договору № ВДС – 41824 від 10.06.2008р. банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_1 та АКБ «Імексбанк» не передбачений обов’язок сторони, винної у порушенні умов договору, відшкодувати моральну шкоду, суд вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, не має.
Отже, дослідив обставини справи, перевірив їх наданими належними та допустимими доказами, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в заявлених ним межах та про відсутність правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 11, 16, 22, 23, 525, 526, 530, 570, 571, 610, 611, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57 – 61, 88, 209, 212, 214 – 215, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Імексбанк» про стягнення збитку, пов’язаного з втратою суми завдатку та відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
.
Суддя Н.М. ВОЛОДАРЕЦЬ