ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2017р.                                                                                справа № 905/562/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 ОСОБА_5 за довіреністю № 512/22 від 23.12.2016р., ОСОБА_6 за довіреністю №2902 від 20.06.2017р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Світлодарськ, Донецька область,

на рішення Господарського суду Донецької області

від18.05.2017

у справі№ 905/562/17 (суддя Г.Є. Курило)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Світлодарськ, Донецька область,

доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман, Донецька область,

простягнення 31’504,80 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Світлодарськ, Донецька область (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман, Донецька область (далі – Відповідач) суми боргу в розмірі 31’ 504,80 грн.

28.03.2017р. від позивача надійшла заява № 8778/17 від 28.03.2017р. про зміну предмету позову, в якій скаржник просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" суму безпідставно стягнутих штрафів в розмірі 31’ 504,80 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.05.2017р. (повний текст підписано 23.05.2017р.) по справі № 905/562/17 у задоволені позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 18.05.2017р. по справі № 905/562/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Донецької області у цій справі не можна вважати законним та обґрунтованим, оскільки останнє ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що оскільки умовами договору не передбачена відповідальність за необґрунтовано зняті кошти, то спірна сума грошових коштів у розмірі 31’ 504,80 грн, повинна бути стягнута з відповідача в порядку ст.1212 ЦК України, що на думку позивача не було прийнято судом першої інстанції до уваги під час ухвалення спірного рішення, що є підставою для скасування останнього.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) – ОСОБА_1, судді – Зубченко І. В., Стойка О. В..

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудіофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

13.07.2017р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив № 2022/64 від 12.07.2017р. на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", який було розглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 30.08.2017р. з`явились представники позивача та відповідача та підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного Кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків у цій справі є укладений 31.12.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ "Центренерго" (далі - Вантажовласник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (далі - Виконавець) договір № ДФ/30015 (15/93) про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, предметом договору є надання “Виконавцем” “Вантажовласнику” послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно п. 2.1 Договору “Вантажовласник” зобов'язується пред'являти “Виконавцю” у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним, або прибувають на його адресу. Передача замовлень на перевезення вантажовідправниками та їх узгодження залізницею здійснюється через автоматизовану систему “Месплан” (АС “МЕСПЛАН”) з накладанням ЕЦП, у цьому випадку місячне замовлення у паперовому вигляді не надається.

“Виконавець” зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі “Вантажовласника”, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками “Вантажовласника” та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2 Договору).

Умовами п. 2.3 Договору встановлено, що “Виконавець” зобов'язується здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з “Вантажовласником” за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати Вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Світлодарське код 494209. Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум “Виконавець” відкриває для Вантажовласника особовий рахунок № 3000185 з привласненням залізничного коду №7053.

Відповідно до п. 3.1 Договору, розрахунки за цим договором від імені “Виконавця” здійснюються через філію “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень” ПАТ “Українська Залізниця”.

У міру виконання перевезень та надання послуг “Виконавець” відображає в особовому рахунку використання “Вантажовласником” коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, збирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних документів і т. ін. (п. 3.3 Договору)

Згідно п.4.2 Договору, у разі виявлення неправильного відображення в особовому рахунку використання коштів вантажовласником “Виконавець” вносить відповідні зміни до особового рахунку “Вантажовласника”.

З урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 3 від 31.03.2017р. договір укладено строком до 31 грудня 2017р. включно (п.7.4 Договору).

Місцем передачі та збирання вагонів, у відповідності до укладеного сторонами договору № 3/167 від 25.01.2012 про експлуатацію залізничної під’їзної колії ПАТ Центренерго структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС при станції Світлодарське ДП Донецька залізниця, є станція – Світлодарське.

На виконання умов договору № ДФ/30015 (15/93) від 31.12.2015р., відповідачем було організовано та здійснено комплекс послуг пов'язаних з перевезенням вантажу.

Господарським судом у справі встановлено, що на підставі відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №26020057, №28020009, №29020059, №29020010, №25020006 у лютому 2016 року Публічним акціонерним товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» було передано Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» вагони. Відомості підписано представниками сторін, вагони прийнято без зауважень.

На підставі відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №19040062 у квітні 2016 році Публічним акціонерним товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» було передано Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» вагони. Відомість підписано представниками сторін, вагони прийнято без зауважень.

На підставі відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №05040048, 04040047, 03040046, 31030043, 01040044, 27030039, 26030038, 28030040, 29030041, 23040066, 07040050, 08040051, 11040054, 18040061, 17040059, 19040062, 20040063, 21040064, 30040074, 19030032, 20030033, 22030035, 24030036, 13040056, 15040057, 16040058, 14040062 у березні - травні 2016 році Публічним акціонерним товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» було передано Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» вагони. Відомість підписано представниками сторін, вагони прийнято без зауважень.

На підставі відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №16030029, 17030030, 18030031, 11030025, 13030026, 07040050, 15040057, 16040058, 03050077, 09050083, 12050086, 11050085, 15050089, 16050090, 01050075, 27040070, 26040069, 29040073, 04050078, 10030023, 09030022, 14030027, 15030028, 28020009, 27020008, 28010024, 15020043, 04030017, 05030018, 03030016, 07030020 у січні-травні 2016 році Публічним акціонерним товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» було передано Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» вагони. Відомості підписано представниками сторін, вагони прийнято без зауважень.

На підставі відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №07060114 у січні-травні 2016 році Публічним акціонерним товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» було передано Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» вагони. Відомості підписано представниками сторін, вагони прийнято без зауважень.

Також, на підставі відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №03100235 у жовтні 2016 році Публічним акціонерним товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» було передано Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» вагони. Відомості підписано представниками сторін, вагони прийнято без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі актового матеріалу про виявлення вагонів із залишками раніше перевезеного вантажу (вугілля), проведено розслідування, нараховано та стягнуто з особового рахунку штраф за неочищення вагонів у загальній сумі 31’ 504,80 грн.

Втім, позивач вважає, що кошти були «(…)списані(…)» неправомірно, в зв’язку з чим звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми безпідставно стягнутих штрафів в розмірі 31504,80 грн.

Ухвалюючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що позов про стягнення з відповідача списаних коштів у цій сумі задоволенню не підлягає, оскільки позивачем обрано спосіб захисту, що не відповідає приписам ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, що прямо суперечить умовам укладеного сторонами Договору.

Колегія суддів погоджується з даною правовою позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України він визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до ст. 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами.

Відповідно до ст. 35 Статуту залізниць України одержувач або організація, яка здійснює вивантаження, зобов'язані: повністю вивантажити (злити) вантаж із вагона (цистерни) і контейнера; повністю прибрати вагона (контейнера) скріплюючий дріт, дротові закрутки з люків і штурвалів, стояки, бруски та інші елементи кріплення вантажів, крім інвентарних засобів кріплення, які підлягають поверненню; прибрати також папір, картон, фанеру, листовий метал, дошки та інші засоби упаковки і збереження вантажів. У разі неповного розвантаження вагони залишаються в одержувача з внесенням ним платежів за період користування вагонами; очистити зовнішню поверхню кузова вагона (контейнера) від залишків, які її забруднюють, захисної плівки, наклейок, бірок і написів, а всередині вагонів (контейнерів) - від залишків вантажу, емульсій, профілактичних засобів проти змерзання. Залізниця має право не приймати не очищені після вивантаження (злиття) вагони і контейнери. Вантажна операція вважається незакінченою до повного очищення вагонів (контейнерів), а з одержувача стягується плата за користування вагонами (контейнерами) за весь час їх затримки під очищенням.

Згідно п. 26 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, у разі здавання одержувачем, портом після вивантаження неочищеного рухомого складу або контейнерів одержувач, порт сплачують залізниці штраф у розмірі, передбаченому статтею 123 Статуту залізниць України.

Згідно до ст. 123 Статуту залізниць України у разі здавання вантажоодержувачем, портом після вивантаження неочищеного рухомого складу або контейнерів вантажоодержувач, порт сплачують залізниці штраф у розмірі 50 відсотків добової плати за користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Так, підписані сторонами відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 на цій станції свідчить, про те, що вагони були прийняті залізницею без зауважень.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт" розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорам.

Згідно з п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (із змінами та доповненнями) остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Виходячи з п. 2.1. Правил розрахунків розрахункові підрозділи залізниць здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг.

Пунктом 2.3. Правил розрахунків встановлено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору, згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.

За п. 2.5. Правил розрахунків платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія апеляційної інстанції, що згадані особові рахунки відправників, одержувачів, не є рахунками, тотожними рахункам, які відкриваються установами банків чи інших фінансових установ, адже: по-перше, ні залізниця, ані її розрахунковий підрозділ не є банківською установою; по-друге, кошти у вигляді попередньої оплати від згаданих осіб надходять на спеціальний рахунок розрахункового підрозділу відповідної залізниці, відкритому у банківській установі. Цей рахунок, є одним з рахунків саме залізниці, а ні її клієнта.

Відтак, зазначені кошти попередньої оплати, після надходження та зарахування установою банку на спеціальний рахунок розрахункового підрозділу залізниці, стають власністю саме цієї залізниці.

Відповідно до п. п. 2.6., 2.10 Правил розрахунків, розрахунковий підрозділ залізниць веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису). Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника. Усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.

З аналізу викладених пунктів Правил розрахунків за перевезення вантажів вбачається, що перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку. У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування він має право звернутися з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою про відновлення відповідної суми на особовому рахунку платника.

Наслідки неправильного (помилкового) відображення Відповідачем руху коштів на відкритому ним особовому рахунку Позивача та - порядок відновлення відповідно порушених її прав у такому випадку, чітко визначено п. 4.2 Договору, а саме шляхом внесення відповідних змін до особового рахунку "Вантажовласника". В договорі відсутній обов'язок Відповідача у разі неправильного (помилкового) відображення даних у особовому рахунку Позивача - повертати йому кошти. Не встановлено такого обов'язку й іншими діючими нормативними актами.

Таким чином, виявивши необґрунтоване відображення у своєму особовому рахунку спірної суми, як використаної, - Позивач мав звернутися до Відповідача з відповідною вимогою про відновлення цієї суми на особовому рахунку.

Як зазначалось раніше, правовим обґрунтуванням вимог позивача є те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги того факту, що умовами договору не передбачена відповідальність за необґрунтовано зняті кошти, відтак спірна сума грошових коштів у розмірі 31’ 504,80 грн, повинна бути стягнута з відповідача в порядку ст.1212 ЦК України, що на думку позивача не було прийнято судом першої інстанції до уваги під час ухвалення спірного рішення, що є підставою для скасування останнього.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням позивача та надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015р. № 3-11гс15 по справі № 910/1913/14, яка є обов’язковою для застосування всіма судами.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість, недоведеність та відсутність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго».

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Світлодарськ, Донецька область – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 18.05.2017р. по справі № 905/562/17 – залишити без змін.

Головуючий          В.М. Татенко

Судді:          О.В. Стойка

          ОСОБА_3

                                                                                                    Надруковано примірників:

2 - позивачу;

2 - відповідачу;                               1 - ГСДО;

1 - у справу.