Щ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 р. справа № 2а-1574/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю., Уханенко С.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2009 року у справі №2а-1574/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області про зобов’язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и л а :
20 березня 2009 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області та просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року по 01 грудня 2007 року; визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначені позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2006 року по 01 лютого 2009 року в сумі 3991,50 грн. обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на сплату державного мита в сумі 3,40 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2009 року позовні вимоги задоволенні частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та невиплати позивачу у повному обсязі надбавки до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язано відповідача зробити позивачці перерахунок недоплаченої суми щомісячної державної соціальної допомоги, визначеної Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 01 лютого 2009 року та забезпечити її виплату; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням (а.с.5).
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, колегія суддів виходила з наступного.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Підстави для підвищення пенсії за період з 01 січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Статтею 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах: травень, червень (481,00 х 30% : 31 х 10) + (481,00 х 30%) - 96,20 = 94,64 грн., липень, серпень, вересень 2008 року (482,00 х 30% - 48,20) х 3 = 289,20 грн.; жовтень, листопад, грудень 2008 року (498,00 х 30% - 49,80) х 3 = 298,80 грн. Всього за 2008 рік 682,64 грн.
Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2009 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону за січень 2009 року в розмірі: 498,00 х 30% - 49,80 = 99,60 грн.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
При цьому колегія суддів зазначає, що, оскільки законом не встановлено інше, суд за внутрішнім переконанням оцінює причини пропущення строку звернення до суду за кожною з заявлених позовних вимог і, дійшовши висновку, що певні причини пропущення строку звернення до суду не є поважними, може відмовити у задоволенні частини позовних вимог або позову в цілому.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову, зокрема, з підстави пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що перерахування позивачу підвищення до пенсії слід провести у межах річного строку звернення до адміністративного суду, так як позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було допущено порушень матеріального права, і доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для його скасування не вбачається.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ст. 198, п.1 ст. 200, п.1 ст. 205, ст. 206 КАС України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2009 року у справі №2а-1574/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя: О.В. Мартиненко
Судді: В.Ю. Поплавський
С.А. Уханенко