Судове рішення #6601918

Справа № 2-а-3589/09  


П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

27 жовтня  2009 року                 м. Чернігів  

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі : судді Жук М.І. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2008 рік,-  

В С Т А Н О В И В :  

09.09.2009 року позивач звернувся до суду адміністративний позов до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії та про зобов’язання провести перерахунок до пенсії як дитині війни за 2008 рік.  

Свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому щомісячно повинна підвищуватися пенсія на   30 відсотків   мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсі відповідачем щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

В судове засідання позивач не прибув та просить розглядати справу у його відсутність.  

Відповідач в особі начальника управління подав до суду заяву від 07.10.2007 року про невизнання позову та розгляд справи у відсутності представника відповідача.  

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.  

Вивчивши матеріали справи, об’єктивно оцінивши докази - суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.  

Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

Позивач народився 01.11.1941 року і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням  серія ААА №669801 від 26.11.2001 року, виданого на його ім’я відповідачем (а.с.5).  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.  

Пунктом 41 розділу II   Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107   текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.    

Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)» від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України   «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107   визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Суд вважає, що відповідач незаконно не виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу  як дитині війни у вищевказаному розмірі   за період з 09.09.2008 року по 31 грудня 2008 року ( в межах строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України), а тому порушені права позивача підлягають частковому захисту шляхом їх визнання та покладення на відповідача обов’язку вчинити необхідні дії для усунення такого порушення.  

Керуючись ст. ст. 7 - 14, ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-  


П О С Т А Н О В И В :  

Позов задовольнити частково.  

Визнати  протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова щодо перерахунку ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   з 09.09.2008 року по 31.12.2008 року   .  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова вчинити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   з 09.09.2008 року по 31.12.2008 року   і здійснити відповідні виплати на користь позивача.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.  

  Заяву про  апеляційне  оскарження може  бути  подано протягом десяти  днів з дня її проголошення.  

  Апеляційна  скарга на  постанову  суду  подається протягом  двадцяти днів після  подання заяви  про апеляційне  оскарження, або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.  

Суддя         Жук М.І.  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація