Справа № 2-1725

                                                            2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

«01» жовтня 2009 р. Балаклавський районний суд м. Севастополя

    у складі: головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

                         при секретарі – Пономаренко О.О.

       за участю представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та зобов’язання виконати певні дії,-

Встановив

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном квартирою АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності, забезпечити вільний доступ до квартири та вселити її та її доньку-інваліда до квартири.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що її довірителю на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11 листопада 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 В той же час, вона позбавлена можливості вільно користуватись та розпоряджатись вказаною квартирою. Оскільки вказані договори ніким не оспорються і не оспорювалися, будинок зданий в експлуатацію, зареєстрований як житловий у держаному реєстрі будинків, має всі необхідні зручності для проживання, вся процедура виконана з вимогами діючого законодавства. Відносно її довірителя кримінальної справи не порушувалося. БТІ безпідставно відмовляє в реєстрації спірної квартири.

ОСОБА_1. не може провести реєстрацію права власності на придбане житло, зареєструватися за вказаною адресою сама та зареєструвати дитину-інваліда і матір пенсіонерку, оформити договори про надання комунальних послуг, позику на проведення оздоблювальних та ремонтних робіт.

Представник просив суд усунути перешкоди у користуванні майном, вказаною квартирою, що належить їй на праві приватної власності, також зобов’язати КП «БТІ і ДРНОМ» СМР зареєструвати за нею право власності, виконати інші дії в нотаріаті та других органах влади.

Представник УМВД України в м. Севастополі належним чином повідомлявся про день слухання справи  26.06.2009 р., 16.07.2009 р., 30.07.2009  р., 14.08.2009 р., 18.08.2009 р., 11.09.2009  р. та 01.10.2009 року (що підтверджується відповідні повідомлення), в судове засідання без поважних причин не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надавав, тому суд вважає, що неявка представника не є перешкодою розгляду справи на підставі ст. 169 ЦПК України. Крім того, на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що 30.01.2002 р. Севастопольською міською радою на 25 сесії винесене рішення № 1067 «Про спільну діяльність Севастопольської міської державної адміністрації та УМВС України в м. Севастополі по реконструкції під житло об’єкту комунального майна міста – казарми колишнього військового містечка Б-14 по вул. 7-го Листопада».

27.03.2002 р. на підставі вказаного рішення, Севастопольською міською державною адміністрацією (далі СМДА) винесене розпорядження № 461-р «Про укладення договору з Управлінням МВС України в м. Севастополі про спільну реконструкцію під житло казарми колишнього військового містечка Б-14 по вул. 7-го Листопада в місті Севастополі».

21.05.2002 р. на підставі вказаного розпорядження, між УМВС України в м. Севастополі та Балаклавською районною державною адміністрацією м. Севастополя був укладений Договір № 033/02 про спільну реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої за адресою:АДРЕСА_1 (колишнє військове містечко Б-14).

Відповідно з умовами вказаного Договору № 033/02 від 21.05.2002 р., розподіл житлової площі між сторонами провадиться після реконструкції пропорційно долі, внесеної сторонами. Кількість площі, що передається Балаклавській РДА визначається в розмірі 10 відсотків (п. 1.4. договору).

01.03.2004 р., між УМВС України в м. Севастополі та ТОВ «Севстроймаркет» був укладений договір № 14 про дольову участь у будівництві житла.

Відповідно з умовами вказаного договору ТОВ «Севстроймаркет» зобов’язувалося виконати будівельні роботи і здати житловий будинок зі всією інженерною інфраструктурою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишнє військове містечко Б-14) (п. 2.1.).

Частка УМВС України в м. Севастополі, яка повинна бути передана йому за результатами робіт, виходячи з реальних вкладень в будівництво становила 95,47 %, що дорівнює  4787,28 кв.м. на суму 7961045 гр. 78 коп.

УМВС України в м. Севастополі уклало Договір міни від  22.07.2004 р. з ОСОБА_4, та Договір № 93 з МВС України і ТОВ «Севстроймаркет», на підставі яких передало останнім 44,96 % своєї частки в реконструйованому будинку. Це зменшило  частку УМВС в реконструйованому будинку до 40,51 %.

Частка ТОВ «Севстроймарткет» відповідно вказаних договорів  понад сорок відсотків реконструйованого будинку, в наслідок чого ТОВ «Севстроймаркет» могло безперешкодно розпоряджатись житловою площею вказаного будинку в межах власної долі.

В зв’язку з тим, що УМВС України в м. Севастополі заперечувало проти перерозподілу, часток в реконструйованому будинку ТОВ «Севстроймаркет» звернулось з відповідним позовом до суду.

07.02.2007 р. Господарським судом м. Севастополя винесене рішення (справа № НОМЕР_2), яким Договір № 14 від 01.03.2004 року про дольову участь в будівництві житла укладеного між ТОВ «Севстроймаркет» та УМВС України в м. Севастополі, визнаний недійсним, як такий, що суперечить закону з моменту укладення (вчинення). З ТОВ «Севстроймаркет» на користь УМВС України в м. Севастополі стягнуто грошові кошти в сумі 7 959 000 гр.

12.07.2007 р., Севастопольський Апеляційний господарський суд виніс постанову, якою вказане вище рішення Господарського суду м. Севастополя від 07.02.2007 р. було змінене в частині стягнення 7959000 гр., оскільки суд першої інстанції не з’ясував в повному обсязі розмір перерахованої відповідачем суми на будівництво.  

Наслідком вказаних рішень стала втрата УМВС України в м. Севастополі будь якого права на частку в реконструйованому будинку АДРЕСА_1.

Таким чином, УМВС Україні в м. Севастополі право власності на спірний будинок не набуло, а право на частку в реконструйованому будинку втратило.

13.03.2008 р. ІХ сесією V скликання Севастопольської міської ради винесене рішення № НОМЕР_3 «Про надання згоди ТОВ «Севстроймаркет» на завершення реконструкції казарми колишнього військового містечка Б-14, розташованого по вул. 7-го Листопада в м. Севастополі».

Пунктом 1.1. вказаного рішення передбачено, що після завершення реконструкції об’єкту в житловий будинок, ТОВ «Севстроймаркет» повинно перерахувати до міського бюджету 10 відсотків вартості квартир, що виникли внаслідок реконструкції. Відповідно п. 3 рішення Севастопольської міської ради № 496 від 20.04.2000 р. та № 1067 від 30.01.2002 року – втратили силу.

Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 291-р від 30.05.2008 р. «Про призначення державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом реконструкції будинку казарми колишнього військового містечка Б-14 під п’ятдесяти семи квартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1» створена приймальна комісія.

30.06.2008 р. актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта прийнятий в експлуатацію 57 квартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1

11.07.2008 р. розпорядженням № 360-р Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя затверджений вказаний вище акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом реконструкції будинку казарми колишнього військового містечка Б-14 під п’ятдесяти семи квартирний  житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, загальною площею – 5290,5 кв.м., житловою площею – 2642,6 кв.м.

18.07.2008 р. акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 30.06.2008 р. був зареєстрований в інспекції ДАБК за № 206 та внесений до державного реєстру житлових будинків.

11.11.2008 р. між ТОВ «Севстроймаркет» та ОСОБА_1. був укладений Договір купівлі-продажу квартири № НОМЕР_1, загальною площею 107,1 кв.м., посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3

В грудні 2008 р. ОСОБА_1. звернулася до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради (далі КП «БТІ та ДРОНМ» СМР) з приводу реєстрації права власності на придбану квартиру, де їй повідомили, що будинок знаходиться під арештом.

20.01.2009 р. ОСОБА_1. звернулася за роз’ясненнями з приводу неможливості реєстрації права власності на придбану квартиру до ТОВ «Севстроймаркет», де їй повідомили, що в зв’язку з розслідуванням кримінальної справи на спірний будинок, де знаходиться належна їй квартира, під арештом.

23.06.2009 р. позивач отримала листа КП «БТІ і ДРНОМ» СМР, в якому зазначається, що 26.12.2008 р. їх адресу надійшла постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України підполковника міліції ОСОБА_5 від 25.12.2008 р. про визнання спірного житлового будинку речовим доказом у кримінальній справі, в зв’язку з чим, заборонено його відчуження, оформлення права власності, а також відчуження і оформлення права власності на розташовані в ньому квартири.

Крім того, матеріали технічної інвентаризації житлового будинку, розташованого за вище зазначеною адресою, де знаходиться квартира  Чепелєвої С.В., вилучені з архіву БТІ ВДСБЕЗ УМВС України у м. Севастополі 18.12.2008 р.  

08.01.2009 р. начальником УМВС України в м. Севастополі, видано розпорядження № 3-р про охорону будинку АДРЕСА_1, яку здійснюють співробітники ВБПС і «Беркут», згідно графіків чергувань, внаслідок чого власники і мешканці квартир позбавлені доступу до власного майна.

Будинок АДРЕСА_1 перебував і перебуває в комунальній власності.

Договори, на підставі яких УМВС України в м. Севастополі могло претендувати на квартири у вказаному будинку, на момент укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_1. та ТОВ «Севстроймаркет» втратили чинність, а договір № 14 від 01.03.2004 р., рішенням Севастопольського господарського суду від 07.02.2007 р. та Севастопольського  апеляційного господарського суду від 12.07.2007 р. визнано недійсним. Як наслідок, УМВС України в м. Севастополі втратило право на будь яку частину квартир в будинку АДРЕСА_1.

Із відповіді начальника Головного управління Генеральної прокуратури України та копії постанови вбачається, що постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 24.06.2009 г. за скаргою Петеліна Д.О. скасовано постанову старшого слідчого УВС УМВД України в м. Севастополі ОСОБА_5 від 25.12.2008 року про визнання спірного житлового будинку речовим доказом, знявши заборону на розпорядження власниками квартир (а.с. 74; 75-78).  

За таких обставин продаж ТОВ «Севстроймаркет» квартири  № НОМЕР_1   у вказаному будинку здійснена в межах договорів і правовідносин, що укладались між Балаклавською районною державною адміністрацією м. Севастополя, УМВС України в м. Севастополі та ТОВ «Севстроймаркет».

Згідно з ч. 1 ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Відповідач УМВС України в м. Севастополі не надав доказів та заперечень відносно вказаного позову.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи: рішеннями, розпорядженнями, договорами, листами, довідками, додатковими угодами, рішеннями судів, виписками, листами (а. с. 6; 7; 8-10; 11; 12-16; 17-19; 20-23; 25-38; 39-56; 57-58; 59; 60-67; 68; 69; 70-73).

Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині виконати інші дії в нотаріаті та других органах влади, оскільки вони не конкретизовані і носять вимоги на майбутнє.

Задовольняючи позов суд враховував вимоги законів України: - «Про місцеве самоврядування в Україні»; - «Про планування та забудову територій»; - «Про приватизацію державного житлового фонду», - «Про власність», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського кодексу України, а також Цивільного кодексу України щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке знаходиться у власності.

Крім того, суд керувався принципами справедливості, добросовісності та розумності відповідно ст. 3 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

Рішив

Позов ОСОБА_1 до Управління внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та зобов’язанні виконати певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати УМВС України в м. Севастополі не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Зобов’язати комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна» Севастопольської міської ради зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.  

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя шляхом подання в 10-денний термін з моменту проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження рішення суду й подання в термін 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя

Суддя Балаклавського

Районного суду м. Севастополя                         М.І. Шкірай