УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Крижанівської Г.В.,

суддів Шебуєвої В.А., Оніщука М.І.,

при секретарі: Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова Олексія Володимировича та зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просила визнати неправомірною бездіяльність начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. щодо нездійснення ним перевірки матеріалів виконавчого провадження № 22676216 у відповідності до норм чинного законодавства, невжиття заходів реагування за її скаргою від 18 листопада 2015 року та зобов'язати начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. здійснити перевірку матеріалів виконавчого провадження № 22676216, про результати якої у встановленому порядку повідомити заявника та щодо визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Хорішка О.О., яка полягає у неналежному розгляді її скарги від 01 жовтня 2015 року та звернення її представника від 02 жовтня 2015 року та зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Хорішка О.О. належним чином розглянути зазначені скарги та звернення, надавши повну і обґрунтовану відповідь їх авторам.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилалася на те, що у провадженні ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві вже тривалий час перебуває виконавче провадження № 22676216, відкрите на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2010 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра» задоволено та стягнуто на її користь банківський метал у вигляді золота 999,9 проби зливками, загальною вагою 940 грамів, 1 065,00 грн., як частину нарахованих відсотків (5 гр.), що має виплачуватись національною валютою, та 1 820 грн.

Справа № 761/38689/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9537/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк А.І. .

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

Враховуючи, що вказане судове рішення не виконується протягом більш, ніж шести років, а численними ухвалами різних судових інстанцій встановлено неправомірність бездіяльності державних виконавців у даному виконавчому провадженні, ОСОБА_1 та її представник звернулися зі скаргою та усним зверненням, відповідно, до начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Хорішка О.О. із вимогою зобов'язати державних виконавців усунути виявлені порушення, проте, оскільки, вказані скарга та звернення, відповідно, зазначеною посадовою особою були розглянуті в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», тобто були розглянуті неналежним чином, вона звернулася зі скаргою до начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В., в якій, зокрема, просила належним чином відреагувати на бездіяльність підлеглих йому осіб та провести перевірку матеріалів виконавчого провадження № 22676216. Однак, жодних заходів законного реагування зазначеною посадовою особою вжито не було, а перевірку матеріалів виконавчого провадження не проведено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2016 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2016 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2016 року в частині щодо визнання неправомірною бездіяльності начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. щодо не проведення ним перевірки матеріалів виконавчого провадження № 22676216 та зобов'язання останнього провести відповідну перевірку, а питання в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року у задоволені скарги щодо визнання неправомірною бездіяльності начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. щодо не проведення ним перевірки матеріалів виконавчого провадження № 22676216 та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилалась на порушення судом норм процесуального права.

Зазначала, що суд першої інстанції неправильно оцінив наявні докази, неповно з'ясував всі обставини справи, залишив поза увагою доводи та пояснення заявника та не прийняв факти встановлені в інших рішеннях суду щодо неправомірних дій та бездіяльності державних виконавців.

Висновки суду не відповідають обставинам справи, та суд вийшов за межі поданої скарги. Зокрема, замість надання правової оцінки діям суб'єкта оскарження, суд досліджує обставини, які не є предметом судового розгляду, а саме в частині аналізу рішень та дій Воробйова О.В. прийнятих у квітні 2016 року, тобто після звернення заявника зі скаргою.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, просила її скасувати та ухвалити нову, якою скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Представник скаржника в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в провадженні ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 22676216, відкрите на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2010 року (з урахуванням внесених до нього виправлень), яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра» задоволено та стягнуто з банку банківський метал у вигляді золота 999,9 проби зливками загальною вагою 940 грамів, 1 065,00 грн., як частину нарахованих відсотків (5 гр.), що має виплачуватись національною валютою, та 1820 грн.

Вказане судове рішення не виконується протягом більш, ніж шести років, та численними ухвалами різних судових інстанцій встановлено неправомірність бездіяльності державних виконавців у даному виконавчому провадженні.

Звертаючись до суду зі скаргою на неправомірні дії Воробйова О.В., скаржник зазначала, що 18.12.2015 від управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшов лист від 02.12.2015, зі змісту якого вбачається, що суб'єкт оскарження належним чином не відреагував на скаргу та надав лише формальну відповідь, що стало подальшою підставою для порушення її права та невиконання рішення суду. Вказане свідчить про відсутність будь-якого контролю з боку начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В.

У заяві про уточнення вимог від 04.08.2016 скаржник зазначає, що посадова особа належним чином не виконав функції керівництва та контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання Шевченківським РВ ДВС м. Київ рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12.02.2010, ухвал Шевченківського районного суду міста Києва від 17.04.2015, 21.08.2015, ухвал Апеляційного суду міста Києва від 31.05.2012, 03.06.2015, 22.10.2015, не вжив необхідних заходів задля їх виконання та закінчення виконавчого провадження № 22676216.

Відмовляючи у задоволенні скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. та зобов'язання вчинити дії, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Порядок контролю за законністю виконавчого провадження визначений ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема визначено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Постанови, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, можуть, бути оскаржені в десятиденний строк з дня їх винесення у порядку, встановленому цим Законом.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 84 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право: 1) директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби; 2) заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.

Посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, мають право витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки. Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься постанова (ст. 85 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

З аналізу вказаної статті вбачається, що начальник управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві може проводити перевірку законності виконавчого провадження у випадку надання доручення вищої посадової особи або ж у разі винесення постанови начальником підпорядкованого органу державної виконавчої служби. Також, стаття визначає право посадової особи проводити перевіркуз власної ініціативи.

Матеріали справи не містять відомостей щодо надання доручення вищої посадової особи начальнику управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйову О.В. для проведення перевірки. Також не місять матеріали доказів винесення постанова начальником підпорядкованого органу державної виконавчої служби.

Підстав для проведення відповідної перевірки з власної ініціативи начальником управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйовим О.В. встановлено не було.

Враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на день подання скарги ОСОБА_1 не існувало жодних об'єктивних правових підстав для зобов'язання начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві провести перевірку матеріалів виконавчого провадження № 22676216.

В подальшому, начальником управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйовим О.В. було здійснено контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державними виконавцями, що передбачено ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2016 начальником управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйовим О.В. було проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження № 22676216, на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від. 18.03.2016, за результатами якої було встановлено ряд порушень законодавства державними виконавцями Артемчуком Т.В. та Білозубом М.І., що підтверджується постановою № 74 від 18.04.2016.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції неправильно оцінив наявні докази, неповно з'ясував всі обставини справи, залишив поза увагою доводи та пояснення заявника, оскільки згідно положень ч. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджених наявних у справі доказів.

Також, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції дослідив обставини, які не були предметом судового розгляду, а саме щодо аналізу рішень та дій Воробйова О.В. прийнятих після звернення заявника зі скаргою, оскільки скаржником уточнювались вимоги скарги у серпні 2016 року, а постанова начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В., якій судом надавалась оцінка, була винесена у квітні 2016 року.

Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять до висновку, що ці доводи не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, а судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного процесуального законодавства, а тому не спростовують висновків суду та не впливають на правильність постановленої судом ухвали і, з огляду на вимоги ст. 312 ЦПК України, не можуть бути підставою для її скасування, тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 218, 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: