Справа № 2-1827/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2009 року місто Маріуполь
Орджоникідзевській районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:
судді Ковтуненко О.В.,
при секретарі Поповецькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, -
В С Т А Н О В И В :
26 травня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що вони з відповідачкою знаходились у фактичних шлюбних відносинах з грудня 2003 року. З цього часу вони мешкали разом, вели спільне господарство та мали сумісний бюджет. 16 грудня 2004 року у них народився син – ОСОБА_3. 28 листопада 2006 року сторони зареєстрували шлюб. У теперішній час шлюб між сторонами не розірваний, однак фактично шлюбні відносини припинені у листопаді 2008 року, з цього ж часу не ведеться спільне господарство. У період шлюбу сторони за спільні кошти придбали, 12 серпня 2004 року квартиру АДРЕСА_1. Вказана квартира оформлена на відповідачку. При укладення договору купівлі – продажу, позивач як цивільний чоловік надавав письмову згоду на придбання квартири, що свідчить по те, що спірна квартира є їх загальною спільною власністю. Крім того, при оформленні квартири, відповідачка писала заяву, у якій вказувала, що грошові кошти, за які вони придбали квартиру, є об*єктом загальною спільною власністю. У теперішній час позивач не має можливості мешкати у вказаній квартирі, так як відповідачка змінила замки та перешкоджає користуватися квартирою, іншого житла у позивача не має. Зі слів відповідачки йому відомо, що відповідачка має наміри укласти договір найму житлового приміщення з чужими людьми. Вважає, що дії відповідачки суттєво порушують його законні права та інтереси. У зв*язку з чим, позивач звертається до суду та просить визнати за ним право власноті на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1.
У відкритому судовому засіданні позивач ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним у позові, просить суд визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Представник позивача, ОСОБА_5, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2, у судовому засідання проти поозвних вимог не заперечувала, вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власнсоті на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Предстваник відповідача – ОСОБА_6, проти позову не заперечувала.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно Договору купівлі - продажу, посвідченного 12 серпня 2004 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, зареєстрованного у реєстрі за №3166, укладенного між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Павліною, останній на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Данний факт зареєстрований у Бюро технічної інвентризації міста Маріуполя, що посвідчується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4925259 від 01 жовтня 2004 року.
Як вбчачається зі свідоцтва про одруження серія І-НО №064428, виданого Жовтневим відділом Маріупольського міського управління юстиії, 28 листопада 2006 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9, їй присвоєно прізвище «Кобрик». Актовий запис №1355.
Згідно свідоцтва про народження, серії №422095, виданого Відділом РАЦС Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Маріуполя 13 січня 2005 року, ОСОБА_3 народився 16 грудня 2004 року. У графі Батьки записані: Батько – ОСОБА_1, Мати – ОСОБА_9.
Як вбачається із заяви, посвідченної 12 серпня 2004 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області, ОСОБА_1 дає згоду ОСОБА_9, з якою вони проживають однією родиною з 28 грудня 2003 року, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, на укладення договору купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1, за гроші, які є об*єктом права спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності і частки їх визначаються рівними .
У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, , відповідно до ст. 70 СК України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Сторони не посилаються на наявність обставин для виступу від презумпції рівності права спільної сумісної власності подружжя.
Той факт, що право власності на спірну квартиру згідно правовстановлюючих документів належить ОСОБА_1, не перешкоджає визнанню за позивачем права власності на Ѕ частину цієї квартири, оскільки вона була придбана у шлюбі і є предметом спільної сумісної власності подружжя.
Сторони в судовому засіданні досягли домовленості про добровільний розподіл спадкового майна. Таким чином, визнання відповідачкою пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2.
На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районий суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя ________________________________