Справа № 2/1522/7977/11
Провадження №2/1522/5743/12
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
«07»листопада 2012 року
Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого –судді Погрібного С.О.
за секретаря –Малини-Муравенко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про знесення гаражу, –
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, просив зобов’язати відповідача за власні кошти знести гараж за адресою: вул. Армійська, 21 в м. Одесі, та стягнути з відповідача судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем прийнято розпорядження №732 від 16.07.2007 року, яким скасовано попереднє розпорядження позивача про надання дозволу відповідачу на розміщення металевого гаражу, у зв’язку із тим, що при будівництві гаражу ОСОБА_1 істотно відхилився від проекту, чим значно погіршено житлово-побутові умови мешканців прилеглих будинків.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву, якою просив визнати за ним право на розміщення і користування гаражем, а також скасувати розпорядження позивача №732 від 16.07.2007 року, посилаючись на те, що цим розпорядженням значно звужено обсяг його пільг як ветерана війни та інваліда війни 2 групи, також просив застосувати строки позовної давності.
Представник позивача надав до суду письмову заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності, проти постановлення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з’явився неодноразово, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2012 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у зв’язку з повторною неявкою позивача залишено без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених представником позивача письмових доказів.
Згідно до посвідчення серії Б №025025 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –інвалідів війни.
Згідно до п.20 ст.13 ОСОБА_2 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»ОСОБА_1 має першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків. Гаражі, стоянки для транспортних засобів інвалідів війни, які мають медичні показання на забезпечення транспортом, як правило, споруджуються поблизу будинків.
Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №2171 від 04.09.2006 року «Про надання дозволу гр.ОСОБА_1 на розміщення металевого гаражу за адресою: вул. Армійська, 21»відповідачу надано дозвіл на розміщення металевого гаражу.
Реалізуючи надану законом гарантію, враховуючи наявність розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №2171 від 04.09.2006 року, позивач розмістив гараж за адресою: вул. Армійська, 21 в м. Одесі, та користується ним.
Згідно розпорядження Приморської районної адміністрації №732 від 16.04.2007 року, розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №2171 від 04.09.2006 «Про надання дозволу гр.ОСОБА_1 на розміщення металевого гаражу за адресою: вул. Армійська, 21»скасовано, зобов’язано ОСОБА_1 у строк до 10.05.2007 року знести власними силами гараж, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 21.
Як вбачається з тексту зазначеного розпорядження підставою для скасування свого попереднього розпорядження стало звернення членів правління ОСББ «Парус-21»відносно надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розміщення металевого гаражу, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 21, у зв’язку із тим, що при встановленні гаражу ОСОБА_1 істотно відхилився від проекту.
Відповідно до п. 7 ст. 376 ЦК України, у випадку істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, за свій рахунок, провести відповідну перебудову.
За ст. 5 ОСОБА_2 України „Про основи містобудування” при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення рівня ефективності та іншого використання земельних ділянок; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; захист прав громадян та громадських організацій згідно законодавства. Будівництво (реконструкція) об'єкту здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. Містобудівельна документація повинна бути узгоджена з: управлінням архітектури та містобудування, органами санітарного та пожежного нагляду, управлінням екологічної безпеки, управлінням інженерного захисту території міста, органами ДАІ МВС, а також іншими організаціями, вказаними у завдані на проектування.
Відповідно до ст. 9 ОСОБА_2 України „Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 року будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримано усі необхідні дозволи на встановлення гаражу.
Втім, позивачем не надано жодного доказу щодо істотного відхилення ОСОБА_1 від узгодженого проекту встановлення гаражу. Наявний в матеріалах справи акт КП «ДЕЗ «Фонтанське»та звернення членів правління ОСББ «Парус-21»самі по собі не доводять факт відхилення відповідачем від проекту.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що не довівши факту відхилення відповідача від проекту встановлення гаражу, розпорядженням Приморської районної адміністрації №732 від 16.04.2007 року позивач неправомірно звузив обсяг пільг, гарантованого відповідачу ОСОБА_2 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч.3 ст.2 ОСОБА_2 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим ОСОБА_2, є недійсними.
Додатково судом застосовано положення та висновки, яких дійшов Конституційний Суд України в рішення у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 ОСОБА_2 України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, справа N 1-9/2009. Зокрема, згідно з п. 5 мотивувальної частини зазначеного рішення, Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 ОСОБА_2). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Враховуючи, що розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №2171 від 04.09.2006 «Про надання дозволу гр.ОСОБА_1 на розміщення металевого гаражу за адресою: вул. Армійська, 21»призвело до виникнення за участю відповідача певних правових відносин, було ним виконано, правові відносини пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти (відповідач) цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення –саме по собі скасування позивачем свого розпорядження не призводить до припинення правових відносин за участі сторін, а також цивільних прав, що виникли у відповідача та пов’язані з реалізацією наданого йому права на влаштування конструкції гаражу.
Інші обставини та підстави задоволення позову позивачем доведені в судовому засідання не були.
Стосовно строків звернення до суду із зазначеним позовом судом враховано наступне.
Як вбачається з тексту розпорядження Приморської районної адміністрації №732 від 16.04.2007 року, ОСОБА_1 зобов’язано у строк до 10.05.2007 року знести власними силами гараж, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 21. Таким чином, починаючи з 11.05.2007 року позивач набув право звернення до суду із зазначеною вимогою для вирішення питання у такий спосіб. При цьому, позивач із зазначеним позовом звернувся до суду лише 18 травня 2011 року, тобто за спливом чотирьох років після виникнення у нього права на пред’явлення відповідної вимоги до відповідача у судовому порядку. За загальним правилом, встановленим ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, враховуючи, що стороною відповідача заявлено вимогу про застосування строків позовної давності, судом вбачається пропущення цих строків, суд вважає це самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права та інтересу у випадку його порушення, невизнання або оспорювання з вимогою про застосування судом передбачених законом способів захисту.
Керуючись ст. ст. 16, 257, 267, 376 ЦК України, ст.ст.2, 13 ОСОБА_2 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 10, 11, 169, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про знесення гаражу –відмовити.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С У Д Д Я ОСОБА_3
07.11.2012