ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 листопада 2009 року                                                                                   м.Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           головуючого  – судді  Семененка Я.В.

           суддів             - Дадим Ю.М., Божко Л.А.

           при секретарі судового засідання – Мартиросян М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області

на постанову  Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 24 червня 2009 року у справі № 2а-16/09 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на службі, стягнення виплат за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди, -

                    ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнень (т.2 а.с.30), просив: скасувати наказ УМВС України в Дніпропетровській області №935 від 31.10.2007р. в частині його звільнення з органів внутрішніх справ, наказ УМВС України в Дніпропетровській області №98 о/с від 01.07.2008р. та поновити на службі; зобов’язати відповідача виплатити за вимушений прогул, починаючи з 01.07.2008р. до фактичного поновлення, суму 14 657грн.; зобов’язати відповідача відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 5000грн. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що його звільнено з підстав, передбачених ст..64 п. «є» Положення про проходження служби… (за порушення дисципліни). Позивач вважає, що його звільнено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, яке має передувати вирішенню питання щодо звільнення особи з ОВС, висновки службового розслідування є недостатньо обґрунтованими та не об’єктивно відображають суть встановленого перевіряючими особами, відповідачем не враховано позитивну характеристику, заохочення, які мав позивач за час проходження служби.

Постановою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 24 червня 2009 року позов задоволено частково, а саме: скасовано п.1 наказу №935 від 31.10.2007р. УМВС України в Дніпропетровській області щодо звільнення позивача згідно п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби …; скасовано наказ №98 о/с від 01.07.2008р. УМВС України в Дніпропетровській області в частині звільнення з ОВС ОСОБА_1 з 01 липня 2008 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектора у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Криворізького районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області; стягнуто з Криворізького районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2008 року по 15 вересня 2008 року в сумі – 3331,25грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою  суду першої інстанції, Головне управління МВС України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування судом обставин справи, просило постанову суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що звільнення ОСОБА_1. відбулося у повній відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 №114.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, остання посада – начальник сектору у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Криворізького районного відділу УМВС України в Дніпропетровській області.

Наказом начальника УМВС України в Дніпропетровській області від 01.07.2008р. №98 о/с позивача звільнено  з ОВС відповідно до п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Правомірність та обгрунтованість наказу про звільнення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, суд зазначив, що порушено процедуру звільнення, а саме перед звільненням у позивача не було витребувано письмових пояснень, позивача не було ознайомлено з висновками службового розслідування, несвоєчасно було повідомлено позивача про прийняття оскарженого наказу, не додержано вимог законодавства щодо строків накладення дисциплінарних стягнень, а також те, що відповідачем, при прийнятті наказу, не було враховано позитивну характеристику позивача та його ділові якості.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що не відповідають встановленим обставинами справи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для видання оскарженого наказу став наказ УМВС України в Дніпропетровській області від 31.10.2007р. №935 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України за п.64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС», затвердженого постановою КМ України від 29.07.1991 №114.

Підставою для видання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали висновки службового розслідування від 18.10.2007р.

Згідно висновків службового розслідування відділенням ГІРФО Криворізького РВ УМВС України в Дніпропетровській області в період з травня 2006 по серпень 2007 року було документовано паспортами громадян: ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7..

Заяви про видачу паспортів на вказаних осіб, оформлення і видачу їм паспортів власноручно здійснив начальник ГІРФО Криворізького РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1. – позивач у справі.

Вказані громадяни були документовані у зв’язку з порчею паспортів, проте передбачені наказом МВС України від 15.06.2006р. №600 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2006р. за №804/12678, перевірки належності зіпсованих паспортів особам, які подали їх для обміну, не проводилися. Як наслідок, вказані особи отримали паспорти громадянина України в обмін паспортів, які видавалися іншим особам та в свій час були заявлені, як втрачені, а вказаний в заяві про видачу паспорта ОСОБА_3. паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий Криничанським РВ 10.07.1996р., на час перевірки знаходився у його власниці громадянки ОСОБА_8.

Крім цього, ОСОБА_1. також були оформленні на особу ОСОБА_9 паспорти НОМЕР_2 і НОМЕР_3. Проте, данні власника паспорта в паспорті НОМЕР_3 були вказані, як ОСОБА_10, а вказаний в заяві про видачу паспорта, паспорт громадянина колишнього СРСР НОМЕР_4, який підлягав обміну, дійсно видавався Ново московським МВ УМВС України в Дніпропетровській області громадянину ОСОБА_10., але з іншими анкетними даними власника і іншою датою видачі.

Відповідно до вимог наказу МВС України від 15.06.2006р. №600 та вказівок УМВС України в області від 25.05.2005р. №15/1178, від 19.08.2005р. №15/1868, від 01.12.2005р. №15/2900, які приймалися за результатами викритих порушень при оформленні паспортів громадянина України особам кавказької і азіатської етнічних груп, керівник ВГІРФО органу внутрішніх справ при оформлені паспортів громадянина України (обмін, порча, втрата, крадіжка, отримання в 16 років) повинен обов’язково здійснювати перевірки наявності підстав для оформлення паспорта громадянина України згідно чинного законодавства України, після чого складати письмові висновки, які затверджувати у керівника ОВС.

Таким чином, виявлені порушення незаконної видачі паспортів громадян України стали можливі внаслідок порушення позивачем вимог названого Наказу МВС України та вказівок УМВС України в Дніпропетровській області.

Згідно із ст..1 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV, службова дисципліна – дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника ОВС України.

Отже, недотримання позивачем наказу МВС України та вказівок УМВС України в Дніпропетровській області є порушенням службової дисципліни.

Відповідно до ст..2 Дисциплінарного статуту ОВС України, дисциплінарний проступок – невиконання чи неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту ОВС України одним із стягнень за вчинення дисциплінарного проступку передбачено звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст..13 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Таким чином, при накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення начальник УМВС України в Дніпропетровській області діяв в межах наданих повноважень, а стягнення, у вигляді звільнення з ОВС, відповідає видам дисциплінарних стягнень, які встановлено ст..12 Дисциплінарного статуту.

Згідно з ч.5 ст..14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

На виконання вимог зазначеної норми матеріального права, у позивача було витребувані письмові пояснення, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.179, 180), що спростовує висновки суду першої інстанції про порушення відповідачем ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до ч.8 ст.14 Дисциплінарного статуту зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

В той же час, Дисциплінарним статутом не встановлено строки, у які має бути оголошений наказ чи видано витяг з наказу про звільнення. У зв’язку з чим, висновки суду першої інстанції про несвоєчасність видання позивачу витягу з наказу є необґрунтованими.

Згідно з ч.1 ст.18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності.

Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з ОВС на позивача накладено 31.10.2007р. наказом начальника УМВС України в Дніпропетровській області №935, але виконано 01.07.2008р. на підставі наказу начальника УМВС в області №98 о/с.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що з 08.11.2007р. по 11.12.2007р. позивач перебував у черговій відпустці, після виходу з якої перебував на лікуванні до 27.06.2008р.

Отже, виконання накладеного дисциплінарного стягнення 01.07.2008р. здійснено в строк, що визначений ч.1 ст.18 Дисциплінарного статуту.

Помилковими є висновки суду першої інстанції і про порушення прав позивача щодо не ознайомлення його з висновками службового розслідування.

Так, відповідно до ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Згідно п.14.8 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991р. №552, посадова особа при проведенні службового розслідування зобов’язана знайомити з висновком службового розслідування особу, у відношенні якої воно проводилось, лише за бажанням останньої. Позивач, з вимогою про ознайомлення з висновками службового розслідування, не звертався.

Згідно зі ст..17 Дисциплінарного статуту ОВС України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації.

Колегія суддів вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним з вчиненим дисциплінарним проступком, який потягнув за собою незаконну видачу паспортів громадян України особам, що не мали на це право.

Колегія суддів вважає слушними доводами відповідача про те, що Закон України «Про міліцію», Дисциплінарний статут ОВС України, Присяга працівника ОВС України та інші нормативно-правові акти вимагають від кожного співробітника ОВС строгого додержання Конституції України, діючого законодавства України, виконання вимог статутів, нормативних актів МВС України та наказів начальників органів внутрішніх справ, які видаються в межах їх повноважень. Саме з цих міркувань виходив відповідач при прийнятті рішення про звільнення позивача з ОВС за здійснення грубого порушення дисципліни.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач , при вирішенні питання щодо звільнення позивача, діяв в межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені законами, його рішення є обґрунтованим і прийнято з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області  – задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від  24 червня 2009 року у справі №2а-16/09 -  скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на службі, стягнення виплат за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена  до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 04.11.2009р.)

Головуючий:                                 Я.В. Семененко

Судді:                                     Ю.М. Дадим

                                    Л.А. Божко