Справа № 2-304/09

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2009 року                         Олександрійський міськрайонний суд

                                Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Поповича С.М.

       при секретарі – Карпушевій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним за участю третьої особи – Олександрійської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

З позовної заяви вбачається наступне.

Рішенням Олександрійського міського суду від 14.04.1999 року за позовом колишньої дружини позивача – ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна визнано право власності та виділено в натурі ОСОБА_3 спірна кооперативна квартира АДРЕСА_1.

Ухвалою судової колегії в цивільних справах Кіровоградського обласного суду від 23.12.1999 року зазначене рішення суду залишене без змін.

25.01.2000 року ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу продала спірну квартиру ОСОБА_4

По протесту заступника голови Кіровоградського обласного суду постановою президії Кіровоградського обласного суду від 07.06.2000 року рішення Олександрійського міського суду від 14.04.1999 року та ухвалу судової колегії з цивільних справ Кіровоградського обласного суду від 23.12.1999 року було скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Олександрійського міського суду від 02.10.2002 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Позивач просить визнати договір купівлі-продажу спірної квартири від 25.01.2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним, оскільки, на його думку, він укладений фіктивно без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Під час укладення угоди і після її укладення гроші за продаж квартири в розмірі 9777 грн. ОСОБА_3 не сплачувались. ОСОБА_4 у спірну квартиру не вселялась.

Позивач проживає в спірній квартирі з 1978 року по теперішній час. ОСОБА_4 своїх прав на квартиру в ЖБК № 5 не заявляла і 11.09.2003 року померла.

Позивач також просить суд поновити строк звернення до суду із вищезазначеним позовом, як пропущений з поважної причини. Про існування ухвали суду від 02.10.2002 року йому стало відомо у вересні-жовтні 2005 року.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомляли. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Третя особа надала клопотання про розгляд справи без участі представника Олександрійської міської ради.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Олександрійського міського суду від 14.04.1999 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна. Суд визнав право власності і виділив в натурі ОСОБА_3 спірну кооперативну квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Судової колегії з цивільних справ Кіровоградського обласного суду від 23.12.1999 року зазначене рішення суду залишено в силі.

ОСОБА_1 оскаржив прийняті судові рішення і постановою Президії Кіровоградського обласного суду від 07.06.2000 року рішення Олександрійського міського суду від 14.04.1999 року та ухвала Судової колегії з цивільних справ Кіровоградського обласного суду від 23.12.1999 року були скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Однак в період після 23.12.1999 року до 07.06.2000 року, коли після ухвали Судової колегії з цивільних справ Кіровоградського обласного суду рішення міського суду від 14.04.1999 року набрало законної сили і було чинним, ОСОБА_3, як власниця квартири, 25.01.2000 року уклала договір купівлі-продажу спірної квартири з г-ю ОСОБА_4 – дружиною відповідача ОСОБА_2та своєю колегою по роботі.

Згідно зазначеної угоди, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_5,      ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила трикімнатну квартируАДРЕСА_1 за 9000 грн. При цьому, як зазначено в п. 4 договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 засвідчила, що вказана в договорі квартира в спорі не перебуває, що фактично не відповідало дійсності, оскільки ОСОБА_1 відразу після ухвали Судової колегії з цивільних справ Кіровоградського обласного суду від 23.12.1999 року оскаржив прийняте судове рішення, що не могло бути невідомо ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Про угоду купівлі-продажу квартири ОСОБА_4 до відома свого чоловіка – відповідача ОСОБА_2 не ставила, про свої права на квартиру йому не повідомляла, в неї не вселялася, продовжувала проживати разом з сім’єю в квартирі АДРЕСА_2 і на протязі тривалого проміжку часу – більше двох років після скасування Президією Кіровоградського обласного суду 07.06.2000 року судових рішень по спірній квартирі до 14.03.2002 року не реєструвала квартиру в Олександрійському бюро технічної інвентаризації.

11.09.2003 року ОСОБА_4 померла, про що свідчить актовий запис про смерть НОМЕР_1 від 12.09.2003 року.

З пояснень відповідача ОСОБА_2 в попередньому засіданні, на момент її смерті йому нічого про купівлю квартири дружиною не було відомо. Проти позовних вимог ОСОБА_1 він не заперечує.

Згідно довідки першої Олександрійської нотаріальної контори спадкоємці померлої – ОСОБА_2 та син ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертались.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що при укладанні договору купівлі-продажу спірної квартири між ними існувала домовленість про відсутність наміру створити юридичні наслідки.

Відповідно до ст. 58 ЦК України ( в редакції 1963 року) недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).

З наведених підстав суд визнає недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 25.01.2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Суд поновлює строк звернення до суду з позовною заявою, оскільки визнає причину пропуску строку поважною, оскільки про ухвалу Олександрійського міського суду від 02.10.2002 року про залишення позову без розгляду позивачу стало відомо тільки в 2005 році.

Крім того, позивач звертався зі скаргами в прокуратуру м. Олександрії на незаконність відчуження спірної квартири ОСОБА_4 По результатам перевірки його заяви постановою прокуратури від 20.05.2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 58, 224 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 150, 155 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 28.04.1978 року № 3 «Про судове провадження в справах про визнання угод недійсними» (з наступними змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212, 213 – 215, 218, 224 – 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити строк звернення до суду з позовною заявою.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був укладений 25.01.2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вважаючи його мнимою угодою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 81 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на користь держави в розмірі 47 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в Апеляційний суд Кіровоградської області шляхом подачі на протязі 10 днів після проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі після цього на протязі 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою на протязі 10 діб з дня отримання його копії.

Суддя: