Судове рішення #6607742

         

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


У Х В А Л А


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


28 вересня 2009 року                             №22а-6037/08/9104


Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача – Богаченка С.І.,

суддів  – Яворський І.О., Довгополов О.М.,

при секретарі судового засідання – Троцького Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову господарського суду Закарпатської області від 30 січня 2008 року у  справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Закарпатгаз» до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Державної податкової адміністрації у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-


В С Т А Н О В И Л А :


ВАТ «Закарпатгаз» в особі Хустської філії ВАТ «Закарпатгаз»   звернулось 19.12.2007 року в суд з адміністративним позовом до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень Хустської об’єднаної державної податкової інспекції від 15 листопада 2007 року № 1271281742/0 та від 07 грудня 2007 року № 1271281742/1 про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 27467,94 грн.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 30 січня 2008 року позов задоволений частково. Постановлено податкові повідомлення - рішення Хустської об'єднаної податкової інспекції у Закарпатській області від 15.11.2007р. №1271281742/0 та від 07.12.2007р. №1271281742/1 про визначення до сплати Хустській філії ВАТ «Закарпатгаз» податкового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 27467,94 грн. скасувати у частині суми 27242,94 грн.(9680,96 грн. - основний платіж, 18161,96 грн. - штрафні санкції.

Не погодившись із постановою її оскаржила Хустська ОДПІ у Закарпатській області, яка вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги того факту, що згідно з підпунктом 4.2.11 пункту 4.2 ст.4 Закону України №889-IV від 22.05.2003 року до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються суми заборгованості платника податку, за якими минув строк позовної давності, а також суми боргу платника податку, анульовані кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести  нове рішення, яким у частині задоволення позову відмовити. Вказує на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, не в повній мірі досліджено всі обставини.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Виносячи дане рішення суд першої інстанції виходи з того, що на підставі акту перевірки від 05.10.07р. №969/23/13592386 Хустською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2007р. №1271281742/0 про визначення до сплати філії ВАТ «Закарпатгаз» податкового зобов’язання по податку з найманих працівників у сумі 27467,94 грн. (9155,98 грн. - донарахована сума податку, 18311,96 грн. -штрафні санкції), де за висновком податкового органу філією порушено вимоги п.п. 4.2.9, 4.2.11 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV (далі - Закон №889-IV) у зв’язку з ненарахуванням податку з доходів фізичних осіб у розмірі 9080,98 грн. із сум списаної заборгованості фізичним особам - споживачам природного газу та безпідставним застосуванням податкової соціальної пільги при визначенні оподаткованого доходу найманих працівників Хустської філії ВАТ «Закарпатгаз», які одночасно зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності.


При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з правових норм п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» №2711 –IV, якими передбачено право підприємств паливного-енергетичного комплексу проводити списання заборгованості населенню за електричну енергію та природний газ у розмірі заборгованості, що виникла до 1 січня 2002 року та є непогашеною станом на розрахункову дату.


Як видно із матеріалів справи, судом першої інстанції було встановлено, що на виконання правових приписів Закону від 23.06.05 №2711-IV  та на підставі протоколів міжвідомчої та територіальних комісій з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу філією позивача проводилося централізоване списання заборгованості населення за спожитий газ, яка залишилася непогашеною станом на 01.01.2002р..


Виходячи із п. 9.2 Закону №2711-IV при погашенні платниками податків заборгованості, що підтверджена за встановленим порядком, суми такої заборгованості не включаються до валових витрат кредиторів та до валового доходу дебіторів, штрафні санкції не нараховуються.


Окрім цього, згідно п.9.4 Закону №2711-IV обсяги заборгованості, визначені для списання учасниками розрахунків дебіторської заборгованості, збитки від списання якої підлягають відшкодуванню в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону, підлягають затвердженню Міжвідомчою комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу.


Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції також вірно встановив і той факт, що згідно Закону №2711-IV об’єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб по списаних філією Товариства сум заборгованості за спожитий газ є відсутнім, оскільки спожитий фізичними особами газ, заборгованість по оплаті за який була списана філією позивача, з огляду на правило п. 9.2 Закону №2711-ІV, не може вважатися додатковим благом (доходом), що надавалося таким особам у розумінні п.п. 4.2.9 п. 4.2 cт. 4 Закону №889-IV


Відповідно до ст.200 КАС України суд  апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -


У Х В А Л И Л А :


Апеляційну скаргу Хустської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення , а постанову господарського суду Закарпатської області від 30 січня 2008 року у по справі № 7/321/07  - без змін.


Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.


Головуючий                                       Богаченко С.І.


Суддя                                                                                     Довгополов О.М.


Суддя                                                                                       Яворський І.О.


Повний текст виготовлений 05.10.2009 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація