ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.08.2006 року Справа № 16/261пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Перлова Д.Ю.
суддів Бородіної Л.І.
Якушенко Р.Є.
за присутністю секретаря
судового засідання Мартинцевої Н.М.
та за участю
представників сторін:
від позивача ОСОБА_1
від відповідача Марченко Ю.В., дов. від 21.09.04 № 107
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Свердловськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27.06.06
у справі №16/261пн (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Свердловськ
до відповідача Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль” м. Києва в особі Луганської обласної дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль”, м. Луганськ
про визнання незаконними дії відповідача, стягнення 17628 грн. 46 коп. та моральної шкоди у розмірі 3000 грн. 00 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач -суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі за текстом - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання незаконними дії Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль” в особі Луганської обласної дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль” (далі за текстом -АППБ „Аваль”) по передачі громадянину ОСОБА_2 (далі -ОСОБА_2) боргових вимог до позивача за кредитним договором від 06.06.02 № НОМЕР_1 (далі -кредитний договір), укладеним між Антрацитівським філіалом АППБ „Аваль” та позивачем, та з додатком № 1 до нього; про стягнення з відповідача на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 12079 грн., збитків -5549 грн. 46 коп. та моральної шкоди -3000 грн.
Рішенням місцевого господарського суду від 27.06.06 у задоволені позову відмовлено. Мотивоване дане рішення безпідставністю позовних вимог, наявністю рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.02.04 у справі № 2-248, вимогами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції зазначив, що заперечити проти приймання займаних грошей від майнового поручителя позичальника або відмовити майновому поручителю прийняти від нього гроші позикодавець (відповідач) не мав права, жодною нормою права така відмова не встановлена. Місцевий господарський суд також встановив про зобов'язання відповідача прийняти гроші по сплаті кредиту, в тому числі достроково і від майнового поручителя позичальника.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення та передачу справи на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на необ'єктивність та упередженість суду при розгляді справи, неповне з'ясування судом обставин, що мали значення для справи, недоведеність обставин, які суд визначив встановленими, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права; незадоволення клопотань позивача про витребування необхідних документів; порушення судом положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України щодо незалучення до справи громадянина ОСОБА_2 Скаржник також посилається на норми ст. 191-194 Цивільного кодексу Української РСР та Закону України „Про заставу”, порушення відповідачем умов кредитного договору.
Відповідач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав позивача та представника відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Антрацитівським філіалом АППБ „Аваль” та позивачем був укладений кредитний договір, на підставі якого позивачу була відкрита кредитна лінія у сумі 10000 грн. із сплатою 30% річних з погашенням заборгованості згідно додатку № 1.
Крім того, між Антрацитівським філіалом АППБ „Аваль” та ОСОБА_2 укладений договір поруки від 06.06.02 №НОМЕР_1 (далі -договір поруки), згідно якого поручитель (ОСОБА_2) бере на себе зобов'язання перед кредитором (Антрацитівським філіалом АППБ „Аваль”) відповідати по зобов'язанням боржника (суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1), які виникають з вищевказаного кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.
Відповідно до п.2.1 договору поруки у випадку невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед Антрацитівським філіалом АППБ „Аваль” нарівні з боржником за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.
У зв'язку з тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 31.03.03 відповідно до додатку № 1 до кредитного договору не виконав свої зобов'язання, то ОСОБА_2 згідно меморіального ордеру від 31.03.03 НОМЕР_2 у повному обсязі погасив суму кредитної заборгованості позивача у розмірі 10000 грн.
Згідно з викладеним та положеннями п.8 розд. 1 гл. ІІ Інструкції №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 N 129, відповідач на законних підставах прийняв від ОСОБА_2 внесену ним суду грошей. Тому доводи позивача щодо відсутності права у відповідача зарахувати вищевказані гроші в рахунок погашення боргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не можуть бути прийнятими до уваги.
Відповідно до п.9.1 кредитного договору вказаний договір діє до часу повного погашення позичальником кредитної заборгованості.
У зв'язку з погашенням на підставі договору поруки ОСОБА_2 суми кредиту, згідно п.2.4 договору поруки та вимог ст. 193 Цивільного кодексу Української РСР ОСОБА_2 набув всіх прав кредитора по виконаному ним зобов'язанню -кредитному договору, тому доводи позивача щодо незаконних дій відповідача по передачі ОСОБА_2 боргових вимог до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за кредитним договором спростовуються матеріалами справи.
Згідно рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.02.04 у справі № 2-248, яке вже набрало законної сили на момент подання позову по даній справі, з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 10000 грн., внесених за договором поруки в рахунок сплати боргу за кредитом, позичальником якого є позивач. Також при розгляді вказаним судом встановлено, що дії відповідача по прийманню дострокової сплати кредиту відповідають закону.
Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України та ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, тому факти, встановлені за рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 04.02.04 у справі № 2-248, не доводяться при розгляді справи №16/261пн.
Судова колегія визначає, що рішення Свердловського міського суду Луганської області від 04.02.04 у справі № 2-248 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 суми, внесеної за договором поруки в рахунок сплати боргу за кредитом, прийнято після закінчення строку для повного погашення позичальником кредитної заборгованості згідно встановленого графіку (додаток № 1 до кредитного договору).
Отже, не має підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 12079 грн., збитків -5549 грн. 46 коп. та моральної шкоди -3000 грн.
На підставі викладеного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування рішення не вбачається.
Витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на її заявника відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 27.06.06 по справі №16/261пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 27.06.06 по справі №16/261пн залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили, тобто з дня її прийняття
Головуючий Д.Ю.Перлов
Судді Л.І. Бородіна
Р.Є. Якушенко