Єдиний унікальний номер 237/5367/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1237/2017

Головуючий у 1 інстанції Ліпчанський С.М.

Доповідач Осипчук О.В.

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2017 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Осипчук О.В.

суддів Мальованого Ю.М., Соломахи Л.І.

за участю секретаря: Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Курахівської міської ради Донецької області на рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати укладеним між нею та ОСОБА_2 05 січня 2016 року договір купівлі-продажу приміщення, яке розташоване за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, м. Курахове, пр. Чапаєва, буд. 17, прим. 4. та визнати за нею право власності на нежитлове приміщення.

В обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що 05 січня 2016 року вона купила у відповідача належне останній на праві власності жиле приміщення. На підтвердження укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_3 написала розписку про отримання 30000 грн. Відповідач передала їй технічну документацію на квартиру та ключі і зобов’язалася до 01 листопада 2016 року оформити договір нотаріально, проте до нотаріальної контори для переоформлення права власності ОСОБА_3 не з’явилася, посилаючись на відсутність часу. Нею було зроблено огляд квартири і з урахуванням технічної документації вона з’ясувала, що ОСОБА_2 здійснила переобладнання житлового примішення на офіс, що унеможливлює його подальше використання в жилих цілях. Нею було запрошено для огляду приміщення будівельника, який пояснив, що втручань в несучі конструкції під час переобладнання не відбулося. Оскільки нічиї права внаслідок переобладнання жилого приміщення в нежиле не порушені, просила визнати за нею право власності на вказане нежиле приміщення.

Рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області від 20 грудня 2016 року з урахуванням додаткового рішення та ухвали цього ж суду про виправлення описки від 17 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано укладеним договір купівлі-продажу від 05 січня 2016 року приміщення, яке розташоване за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, м. Курахове, пр. Чапаєва, буд. 17, прим. 4, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення загальною площею 36,4 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, м. Курахове, пр. Чапаєва, буд. 17, приміщення 4. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 551 грн. 20 коп.

Із вказаним рішенням суду керівник Волноваської місцевої прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі виконавчого комітету Курахівської міської ради Донецької області, частково не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені цих позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

В обгрунтування доводів скарги посилається на те, що судом на порушення ст.ст. 6-8,150,152 ЖК України, ст. 383 ЦК України прийнято рішення про визнання права власності на нежитлове приміщення, хоча за наявними документами ОСОБА_3 належить на праві власності квартира. Тобто, суд своїм рішенням змінив статус приміщення з жилого на нежиле, чим перевищів свої повноваження та обмежив права виконавчого комітету Курахівської міської ради щодо належного обліку житлового фонду та обліку об’єктів нерухомого майна. Набуття права власності у спосіб, що суперечить закону, порушує порядок обігу майнових прав та нівелює інтереси держави у цій сфері.

Рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 20 грудня 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання укладеним договору купівлі-продажу приміщення ніким не оскаржується, тому законність та обгрунтованість рішення суду в цій частині апеляційнийм судом відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України не перевіряється.

В апеляційному суді представник Волноваської місцевої прокуратури Донецької області за довіреністю ОСОБА_4 та представник Курахівської міської ради Мар’їнського району Донецької області за довіреністю ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 до апеляційного суду не з’явилася, надіслала заяву, в якій зазначає, що судову повістку про виклик до суду отримала, проте просить справу розглянути у її відсутність.

Апеляційний суд вважає, що скарга керівника Волноваської місцевої прокуратури підлягає задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову з таких підстав.

Відповідно до п.п.1,2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 має на праві приватної власності житлове приміщення № 4 у гуртожитку № 17 по проспекту Чапаєва м. Курахово, загальною площею 36,4 кв.м., житловою площею 20,2 кв.м. на підставі розпорядження органу приватизації Курахівської міської ради № 464 від 08 листопада 2013 року. Житлове приміщення у гуртожитку приватизовано згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с.10).

Відповідно до копії технічного паспорту, виготовленого 22 квітня 2013 року, жиле приміщення № 4 в гуртожитку № 17 по пр-ту Прокоф’єва (раніше Чапаєва) в м. Курахово складається з двох жилих кімнат площею 13,1 кв.м. та 7,1 кв.м., кухні площею 4,2 кв.м., вбиральні площею 1,4 кв.м. та коридору площею 5,5 кв.м. та 5,1 кв.м.(а.с.12-13).

На аркуші справи №4 міститься розписка згідно якої ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30 000 грн. в рахунок продажу квартири, яка знаходиться за адресою: квартира 4 в будинку 17 м. Курахове Донецької області. Загальна ціна квартири складає 30 000 грн. Зобов’язується здійснити нотаріальне посвідчення до 01 листопада 2016 року.

Таким чином, матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_2 є власником жилого приміщення і взагалі не містять будь-яких доказів переобладнання жилого приміщення в нежитлове.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції в рішенні не навів будь-якого обгрунтування, послався тільки на норми статей 316,319,328,383 ЦК України, статті 152 ЖК України, пункт 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.

Рішення суду взагалі не містить мотивувальної частини з зазначенням встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти.

Апеляційний суд не може погодитися з таким рішенням суду першої інстанції, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно з п.п. 5,10 п.б ч.1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать делеговані (державні) повноваження щодо обліку житлового фонду, здійснення контролю за його використанням, а також щодо обліку об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 має на праві приватної власності житлове приміщення № 4 у гуртожитку № 17 по проспекту Чапаєва м. Курахово Донецької області (а.с.10).

Статтею 6 ЖК України визначено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Статтею 7 вказаного Кодексу визначено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Згідно ч.1 ст. 8 ЖК України переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень в нежилі, як правило, не допускається.

Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради міністрів Української РСР від 26.04.1984 року за № 189 (далі - Положення), яке є чинним на теперешній час, визначено процедуру визнання жилих приміщень непридатними для проживання та їх переведення в нежилі для використання в інших цілях.

Згідно п.8 Положення рішення щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання приймає виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів.

Пунктом 10 Положення передбачено, що виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів або утворювані ними органи управління, а також відповідні підприємства, установи, організації ведуть облік непридатних для проживання жилих будинків (жилих приміщень) та видають довідки (виписки з рішень виконавчого комітету місцевої Ради) про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам.

Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку (п. 11 Положення).

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірне жиле приміщення є непридатним для проживання, що компетентні органи змінили його статус з житлового на нежитлове, що відповідач дотрималась порядку переведення житлового приміщення в нежитлове, а тому довід апеляційної скарги про перевищення судом своїх повноважень – визнання примішення нежитловим є обгрунтованим.

Визнання права власності на нерухоме майно крім випадків, встановлених ст.ст. 376, 392 ЦК України не є компетенцією суду.

Посилання представника позивача в апеляційному суді на те, що апеляційна скарга прокурора є необгрунтованою, оскільки інтереси держави не порушено, є безпідставним, оскільки згідно ч.2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Інтереси держави у сфері права власності полягають у забезпеченні належного обігу майнових прав, захисті та визнанні лише тих прав, які набуто та підтверджено у передбачений законом спосіб (ч.4 ст. 13, ч.2 ст. 41 Конституції України). Набуття права власності у спосіб, що суперечить закону, порушує порядок обігу майнових прав та нівелює інтереси держави у цій сфері.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь прокуратури Донецької області судовий збір у сумі 606 грн. 32 коп. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Курахівської міської ради Донецької області задовольнити.

Рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 20 грудня 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлове приміщення скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею 36,4 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область, Мар’їнський район, м. Курахове, пр. Чапаєва, буд. 17, приміщення 4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Донецької області сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір у сумі 606 грн. 32 коп.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання законної сили.

Головуючий О.В.Осипчук

Судді: Ю.М. Мальований

ОСОБА_7