РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 червня 2009 року                   Справа № 2-1766/09  

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі :  

головуючого судді     –     Олійник В.М.  

при секретері       –     ОСОБА_1,  

за участю позивача     -     ОСОБА_2  

відповідача       -     ОСОБА_3  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, суд -  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернулась до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, в якій просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_3 04.12.1999 року відділком РАЦС Сєвєродонецького міського управління юстиції, Луганської області. Позивач посилається на те, що вони з відповідачем сумісне господарство не ведуть, шлюбні стосунки фактично припинили з 10.01.2009 року, ні він, ні вона не бажають поновлення сім'ї, з причини психологічної несумісності та різних поглядів на спільне життя, у зв’язку з чим подальше збереження шлюбу з відповідачем неможливо. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно мешкає з позивачем і знаходиться на його утриманні.  

У судовому засіданні позивач підтримала доводи, викладенні у позовній заяві. Просила суд шлюб з відповідачем розірвати. Після розірвання шлюбу дитина залишиться мешкати з позивачем. Судові витрати просила покласти на обох.  

Відповідач     у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.  

Вислухав сторони дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що позив підлягає задоволенню, за такими обставинами:  

Згідно з ч.1 ст.112 Сімейного Кодексу України, суд виясняє фактичні взаємини подружжя, реальні причини позову про розірвання шлюбу.  

Згідно з ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.  

З пояснень сторін видно, що сім’я фактично розпалася, між подружжям було втрачено почуття любові та поваги одне до одного. Позивач не бажає збереження сім’ї, її подальше сумісне життя з відповідачем не можливо у зв’язку з психологічною несумісністю, тобто збереження шлюбу суперечить їх інтересам.  

Таким чином, під час розгляду справи судом було встановлено, що сім’я фактично розпалася, сторони примиритися не бажають, і подальше сумісне життя і збереження шлюбу заперечує інтересам позивача. Суперечки стосовно спільного майна та місця мешкання неповнолітньої дитини – немає. Після розірвання шлюбу дитина залишиться проживати з позивачем, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.  

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст.110, 112 СК України, суд, –  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.  

Розірвати шлюб, зареєстрований відділком РАЦС Сєвєродонецького міського управління юстиції, Луганської області, актовий запис № 727 від 04.12.1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – Лузяніна).  

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути судовий збір на користь держави з ОСОБА_3 у розмірі 8,50 гривень, з ОСОБА_2 у розмірі 8,50 гривень.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано  

СУДДЯ                     В.М.ОЛІЙНИК