ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 лютого 2009 року                   Справа № 2-а-61/09  

  Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:  

головуючого судді       -     Олійник В.М.,  

при секретарі         -     Андрусишин Н.Т.,  

за участю представника позивача     -     ОСОБА_1  

представника відповідача       -     ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому     судовому засіданні в залі суду м.Сєвєродонецька адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_4 до Управління праці і соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров’ю завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи, -  

ВСТАНОВИВ:  

Представник позивача звернувся до суду з вищеназваним позовом з позовними вимогами про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров’ю завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8080,20грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 423469 від 28.02.2008 року та інвалідом другої групи по захворюванням зв'язаних з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням серії Є № 050674 виданим УПтСЗН Сєвєродонецької міської ради від 09.10.2008 року, а також довідкою МСЕК серії МСЕ № 084356 від 08.10.2008 року, Експертний висновок від 26.02.2008 року за № 215. Другу групу інвалідності встановлено з 07.10.2008 року. До встановлення другої групи йому було встановлено третю групу інвалідності по захворюванням зв'язаних з Чорнобильською катастрофою. Відповідно абзацу 3 частини 1 Статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" позивачу гарантовано одноразову компенсацію учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків  аварії на  Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в слідуючи розмірах: Інвалідам 1 групи — 60 мінімальних заробітних плат. Інвалідам 2 групи — 45 мінімальних заробітних плат. Інвалідам 3 групи — 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Мінімальна заробітна плата на 01.10.2008 року складала 545 грн. 00 коп. на місяць. На дату отримання одноразової допомоги по 2-й групі інвалідності відповідач повинен був виплатити різницю між отриманою третьою та другою групою інвалідності в сумі 8175,00 грн. (545 гри. х 15 кратність = 8175,00 коп.). Позивач отримав тільки 94 грн. 80 коп. Недоплата склала 8080 гри. 20 коп. (545,00 грн. X 15 кратність - 94,80 грн. = 8080,20 грн.) яку просить стягнути на користь позивача.  

Позивач у судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь позивача суму недоплаченої одноразової компенсації за шкоду здоров’ю завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8080,20грн.  

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, просила суд відмовити в їх задоволенні, надала суду письмові заперечення на позов, в яких просила відмовити у позовних вимогах позивача про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, оскільки УПтСЗН здійснювало виплату позивачеві одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р., № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 21.01.2009 року позивачеві була здійснена виплата одноразової компенсації при зміні групи інвалідності - з Ш-ої на ІІ-гу, а саме 94,80 грн. До повноважень УПтаСЗН в питанні виплати щорічної допомоги на оздоровлення постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи як державного програмного комплексу належить складання виплатних відомостей для виплати зазначеної допомоги за Державною електронною програмою АСОПД, при чому змінити суму виплат у відомостях, які складаються Державною електронною програмою АСОПД, УПтаСЗН не має права (щорічно УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради отримує листи з ГУПтаСЗН Луганської ОДА з визначенням кодирування розмірів виплат для певних категорій отримувачів). Для забезпечення виплати дані відомості надсилаються до ГУПтаСЗН Луганської ОДА, яке є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня за УПтаСЗН, під ці відомості на розрахунковий рахунок, відкритий у Державному Казначействі України за відповідною бюджетною програмою та фінансовою класифікацією надходять кошти з Державного бюджету у вигляді субвенції. Крім того законом не визначено, що органи праці та соціального захисту населення у містах є розпорядниками бюджетних коштів, яким надано повноваження з нарахування та встановлення розміру виплати цієї допомоги. Головним розпорядником цих бюджентих коштів є Міністерство праці та соціальної політики України, яке очолює систему органів праці та соціального захисту населення. Відповідно до ч.1 пункту 2 Положення про Міністерство, Мінпраці в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Мінпраці організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Після прийняття рішення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року №10-рп/2008, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині визначення нових бюджетних призначень по виплаті одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою не вносилися. Тому і не було додаткового фінансування для забезпечення доплати зазначеної одноразової компенсації, а, отже, брати бюджетні зобов'язання, які не відповідають і не забезпечені бюджетними призначеннями, УПтаСЗН не мало права.  УПтаСЗН діє на підставі Положення про УПтаСЗН, яке затверджене Сєвєродонецькою міською радою, у своїй діяльності керується чинним законодавством, діє у межах тих повноважень, які визначені Положенням про УПтаСЗН та законами, які визначають повноваження органу праці та соціального захисту населення. На підставі вищенаведеного, з огляду на те, що виплата Управлінням праці та соціального захисту населення щорічної допомоги на оздоровлення постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат було б нецільовим використанням бюджетних коштів, та, відповідно, суперечило б чинному бюджетному законодавству.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

Так предметом судового розгляду є правовідносини, що пов’язані з забезпеченням соціального захисту громадян, що мають статус ветеранів війни.  

Вказані правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали від Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а також іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України.  

Відповідно до абзацу 3 частини 1 Статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» позивачу гарантовано одноразову компенсацію учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків  аварії на  Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в слідуючи розмірах: Інвалідам 1 групи — 60 мінімальних заробітних плат. Інвалідам 2 групи — 45 мінімальних заробітних плат. Інвалідам 3 групи — 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.  

Судом достовірно встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1-ї категорії, що згідно посвідчення серії А № 423469 від 28.02.2008 року та інвалідом другої групи по захворюванням зв'язаних з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням серії Є № 050674 виданим УПтСЗН Сєвєродонецької міської ради від 09.10.2008 року, а також довідкою МСЕК серії МСЕ № 084356 від 08.10.2008 року, Експертний висновок від 26.02.2008 року за № 215. Другу групу інвалідності встановлено з 07.10.2008 року. До встановлення другої групи йому було встановлено третю групу інвалідності по захворюванням зв'язаних з Чорнобильською катастрофою. Відповідачем ця обставина не заперечується.  

Отже, суд приходить до висновку, що відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання одноразової компенсації за шкоду здоров’ю завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 15 мінімальних заробітних плат.  

Відповідно до ст.59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», установлено що з 1  жовтня  2008  року  мінімальна заробітна платня складає 545  гривень на місяць, тому виплата одноразової компенсації за шкоду здоров’ю завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи має складати 545,00 грн. х 15 = 8174,00грн. Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що позивач фактично отримав 94,80грн., недоотримана позивачем сума складає 8080,20грн.  

Згідно зі ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів.  

Правомірність застосування положень ст.48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи " підтверджується рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 яким визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».  

Зменшення Законом України про державний бюджет України на 2008 рік розміру одноразової компенсації за шкоду здоров’ю завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи також суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».  

Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Цей конституційний принцип закріплений в ч.2 ст.5 КАС України, згідно якої провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.  

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 58 Конституції України, положеннями Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» ст.ст. 2, 10, 11, 21, 23, 159-163 КАС України, –  

ПОСТАНОВИВ:  

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_4 до Управління праці і соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров’ю завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити.  

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_4 суму недоплаченої одноразової компенсації за шкоду здоров’ю завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8080,20грн.  

Судовий збір у справі віднести за рахунок держави.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд в 10-денний строк з дня проголошення постанови шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Луганської області або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

СУДДЯ:                       В.М. Олійник