ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

9 липня 2009 року                 Справа №2-а-1031/09  

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:  

головуючого судді         -     Олійник В.М.  

при секретарі           -     Андрусишина Н.Т.  

за участю представника позивача       -     ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ в Донецькій області про відміну постанови від 30.03.2009 року серії АН № 207965 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП,  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду з адміністративним позовом до УДАІ в Донецькій області про відміну постанови від 30.03.2009 року серії АН № 207965 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП, як беззаконної, мотивуючи вказані вимоги тим, що зазначена постанова не відповідає нормам КУпАП, оскільки під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП відповідно до яких, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Більш того, зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст.14 -1 КпАП.  

По-перше, дана постанова винесена на підставі п.6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту Постанови, правопорушення зафіксовано приладом «Беркут» № 0601164. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, відповідно до ст.14 -1 КпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ. Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору «Беркут» № 0601164і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.  

По-друге, у тексті постанови зазначено, що він, 30 березня 2009 року приблизно о 3 годині 5 хвилин у місті Волноваха, Донецької області керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 92 км/ч, чим перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/ч, т.ч. він керував даним транспортним засобом і допустив порушення ПДР. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14 -1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.  Свою позицію щодо відсутності порушень ПДР він виклав в тексті Протоколу.  

Також, в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Беркут» № 0601164. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, зйомка велася з приватного автомобіля, який був припаркований. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.  

В постанові зазначено, що позивач керував автомобілем  НОМЕР_1 у місті Волноваха, Донецької області, позначеного дорожнім знаком 5.45 ПДР України (початок населеного пункту). Але з даної постанови не можливо зробити висновок де саме рухався автомобіль, що визиває сумнів в законності отримання даного доказу. З тих же обставин вказана швидкість 92 км на годину сумнівна тому, що у радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Опель-Вектра» державний № НОМЕР_2 має кут огляду який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч і/або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що насправді виміряна швидкість є швидкістю автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від його автомобіля. Згідно зі ст.ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів до оспарюваної постанови позивачу не надано.  

Слід також зазначити, що відповідно до положень ч.2 ст.71 КАСУ обов’язок доведення правомірності Постанови покладено на суб’єкта владних повноважень – ОСОБА_3  

В силу положень ч.ч.1 та 2 ст.70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 та ч.4 ст.122 КУпАП. Інспектор ДПС ОСОБА_3 поза межі своєї компетенції виніс постанову серії АА № 391368 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.  

Тому, позивач, звернувся з даним позовом до суду і просить скасувати постанову інспектора ДПС ОСОБА_3, від 30.03.2009 р. серії АН № 207965, як беззаконну.  

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, але належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив скасувати постанову інспектора ДПС ОСОБА_3, від 30.03.2009 р. серії АН № 207965, як беззаконну.  

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, але належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.  

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративній позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.  

Відповідно до ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:  

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;  

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;  

3) скасовує постанову і закриває справу;  

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  

Відповідно до ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:  

1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44 , 46 , 51, 51 ,92, частина перша статті 106і, стаття 1062, статті 121, 122, 123, 124, 130, 132…  

Оскільки ОСОБА_3 є працівником Державтоінспекції і працює на посаді інспектора ДПС і в своїй роботі він керується Законом України «Про міліцію», як працівник міліції, «Положенням про державну автомобільну інспекцію», як працівник ДАІ то він має повноваження на складання протоколів за порушення передбачені ч.1 ст.122 КУпАП.  

Відповідно до ч 2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.  

Однак у присутності позивача відповідач склав лише один екземпляр Протоколу, що є порушенням вимог ст.254 КУпАП.  

Постанова винесена на підставі п.6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту Постанови, правопорушення зафіксовано приладом «Беркут» № 0601164. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, відповідно до ст.14 -1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ. Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору «Беркут» № 0601164 і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.  

Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2009р. серії АН № 207965 ОСОБА_2, позивач, 30 березня 2009 року приблизно о 3 годині 5 хвилин у місті Волноваха, Донецької області керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 92 км/ч, чим перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/ч, чим порушив пункт 8.4 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, та визнаний винним за вказане вище адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП.  

Вказані обставини також підтверджуються Протоколом від 30.03.2009 року.  

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Беркут» № 0601164. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп. 12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, зйомка велася з приватного автомобіля, який був припаркований. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.  

Крім того Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Між тим відповідач не надав суду а ні відеозапису, а ні копію протоколу.  

Таким чином в судовому засіданні було встановлено, що Протокол від 30.03.2009 року та Постанова серії АН № 207965 від 30.03.2009 року були складені з порушенням норм ст.ст. 245, 258, 276, 278, 279, 280 КУпАП, проте інших доказів здійснення позивачем правопорушення відповідачем не надано, у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_2 задовольнити та скасувати Постанову інспектора ДПС ОСОБА_3 від 30.03.2009р. серії АН № 207965 і закрити справу.  

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.122, 222, 256, 258, 293 КУпАП, ЗУ «Про правила дорожнього руху», Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затвердженою Наказом МВС 13.11.2006 №1111), ст. 2, 11, 12, 70, 71, 159-163, 185, 186 КАС України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов ОСОБА_2 до УДАІ в Донецькій області про відміну постанови від 30.03.2009 року серії АН № 207965 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП - задовольнити.  

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року серії АН № 207965 скасувати і закрити справу.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд в 10-денний строк з дня проголошення постанови шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до Донецького адміністративного апеляційного суду або без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.  

Суддя Сєвєродонецького  

міського суду                     ОСОБА_4