ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2009 року Справа №2-а-135/09
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Олійник В.М.
при секретарі – Андрусишин Н.Т.
за участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу ДАІ м.Сєвєродонецьк, Луганської області про скасування постанови ВВ № 031624 від 30.12.2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду з адміністративним позовом до Відділу ДАІ м.Сєвєродонецьк, Луганської області про скасування постанови ВВ № 031624 від 30.12.2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи вказані вимоги тим, що о 9 годині 50 хвилин його зупинив інспектор ВДАІ м. Сєвєродонецьк ОСОБА_3 і склав Постанову ВВ № 031624 від 22.11.2008 р. по справі про адміністративне правопорушення, суть якого полягає у наступному: «... 30.12.2008 р. в 9.50 в м. Сєвєродонецьк на проспекті Хіміків водій керуючи автомобілем Шеврове Лачеті рухався не виконав вимоги дорожнього знаку «В’їзд заборонено», чим порушив пункт 8.4 В ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП...» Відповідно до вказаної Постанови інспектором ВДАІ м. Сєвєродонецьк ОСОБА_4 було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 (триста сорок) гривень. Позивач вважає зазначену постанову неправомірною оскільки рух автомобіля під його керуванням не завдав нікому шкоди та не спричинив ні для кого аварійної обстановки, частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, що за правопорушення визначені у цій статті встановлена відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, розмір штрафу може бути від 255 грн. до 340 грн. Інспектором було накладено штраф у максимальному розмірі. Також він є працюю лікарем, має невелику заробітну плату, крім того має на утриманні двох неповнолітніх дітей. І тому штраф у розмірі 340 грн. складає більше ніж третину його місячного доходу і вважає, що штраф у максимальному розмірі накладено неправомірно,
Тому на підставі вищевикладеного позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому просить скасувати Постанову ВВ № 031624 від 30.12.08 р. інспектора ВДАІ м.Сєвєродонецьк ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримав та просив скасувати Постанову ВВ № 031624 від 30.12.08 р. інспектора ВДАІ м. Сєвєродонецьк ОСОБА_3
Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився двічі, про причини неявки суд не повідомив, але належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, надав письмові заперечення на позов в яких вказав, що не згоден з даним позовом з наступних підстав: 30.12.2008р. він ніс службу із забезпечення безпеки руху на дорогах м.Сєвєродонецьк за маршрутом № 7, оскільки займає посаду інспектора ДПС ВДАІ. Приблизно з 09 год. 50 хв. він та інспектор ДПС ОСОБА_5 знаходились за вказаним маршрутом по пр.Хіміків та побачили що автомобіль НОМЕР_1 не виконав вимог дорожнього знаку «В'їзд заборонено», чим порушив п. 8.4В ПДР за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП. З метою запобігання порушень Правил дорожнього руху, він зупинив вказаний автомобіль, підійшов до водія, відрекомендувався, пояснив порушення ПДР та попросив передати документи для перевірки. Отримавши документи від водія, з'ясував, що порушником є ОСОБА_2 після чого запропонував водію вийти з автомобіля та скласти адміністративний протокол за порушення ПДР. За таких обставин, роз'яснивши права та обов'язки відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП, він розпочав складання відносно ОСОБА_2 адміністративного протоколу за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення П.8.4В Правил дорожнього руху. Під час складання протоколу ОСОБА_2 вів себе знервовано, намагався переконати мене, що не заслуговує на адміністративне покарання, вважаючи адміністративне правопорушення яке скоїв незначним. Склавши протокол він розглянув його на місці і наклав на ОСОБА_2 адміністративний штраф 340 грн. Він працівник Державтоінспекції, працює на посаді Інспектора ДПС Сєвєродонецького відділення ДАІ. В своїй роботі зобов'язаний керуватися, перш за все, Законом України «Про міліцію», як працівник міліції, і «Положенням про державну автомобільну інспекцію», як працівник ДАІ. За посадою на нього покладено виконання функціональних обов'язків по нагляду за дорожнім рухом. Виконуючи ці обов'язки, він повинен забезпечувати неухильне виконання Правил дорожнього руху і Закону України «Про дорожній рух» всіма учасниками дорожнього руху. Тому він не може неввічливо ставитись до них та не роз'яснювати права. Забезпечення Правил дорожнього руху полягає, перш за все, в тому, що діяльність відділення ДАІ направлена на недопущення порушень ПДР, разом з колегами вони проводять величезну роботу і цілий ряд профілактичних заходів в цьому напрямку. Якщо, все ж таки, порушення ПДР мають місце, вони зобов'язані їх виявити і присікти. В цьому ж випадку він зобов'язаний досліджувати обставини порушення і вирішувати питання про те, як його зафіксувати і які заходи реагування слід зробити. При цьому він повинен діяти в межах своїх посадових повноважень, керуватися вимогами Закону і своєю правосвідомістю. Він повинен точно встановити події і факти, правильно їх зафіксувати і відобразити. Вислухати і перевірити свідчення людей, об'єктивно і всесторонньо, неупереджено, правильно оцінити події і дати їм належну правову оцінку. Ухвалити законне рішення і призначити справедливе стягнення, якщо накладення стягнення невідворотно. Для виконання цих функціональних обов'язків працівники ДАІ, і він у тому числі, мають встановлені законом способи і засоби, у тому числі і спеціальні засоби фіксації подій, засоби виконання, примушування і захистів. Факт адміністративного правопорушення затверджений інспектором ДПС ОСОБА_5, в матеріалах у відношенні цієї справи знаходяться його пояснення. За своїми функціональними обов'язками і згідно Закону, він маю право складати адмінпротоколи відносно осіб, що здійснили порушення ПДР, згідно із Законом, має право розглядати на місці, і накладати адміністративні стягнення на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням ПДР, при розгляді їх на місці. Розгляд адміністративних протоколів за частиною 1 ст. 122.КУпАП, згідно із Законом, віднесене до повноважень Державтоінспекції, і розгляд даного протоколу в межах його повноважень. ОСОБА_4 вважає, що він своєчасно і законно виявив порушення водієм Правил дорожнього руху, правильно і законно зафіксував події і обставини цих подій, законно і обґрунтовано, в межах своїх повноважень, склав протокол про адміністративне правопорушення. Копію його вручив ОСОБА_2, отримав від ОСОБА_2 пояснення за обставинами справи, на місці розглянув протокол в межах своїх повноважень і наклав на ОСОБА_2 законне і справедливе стягнення у вигляді адміністративного штрафу розміром 340 грн., розмір накладеного стягнення знаходиться в межах санкції ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до ст. 254 КУАП України найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративне правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою. Згідно ст. 252 КУАП України уповноважена особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Враховуючи, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 30.12.2008р. складена у відповідності до вимог діючого законодавства України, підстави для її скасування відсутні. При накладені стягнення відповідно до ст. 33 КУАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Крім того позивач неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. За період з 2004 по 2008 роки на нього було складено 7 адміністративних протоколів про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху та кожен раз ОСОБА_2 уникав адміністративного стягнення це доводить, що він в черговий раз звернувся з позовом до Сєвєродонецького міського суду з метою уникнення адміністративного стягнення.
Тому на підставі вищевикладеного просить постанову від 30.12.2008 ВВ№031624 залишити без змін, а адміністративний позов ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративній позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30.12.2008р. ВВ № 031624 ОСОБА_2 30.12.2008 р. в 09-50 в м. Сєвєродонецьк на пр.Хіміків керуючи чвтомобічем Шеврове Лачеті д.н.НОМЕР_2 рухався, не виконав вимоги дорожнього знаку «В'їзд заборонено», чим порушив пункт 8.4 В ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, та визнаний винним за вказане вище адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП та піддався адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340грн.
Вказані документи складені відповідно до норм ст.ст. 222, 256, 258 КУпАП, ствердження позивача про те, що при складанні протоколу та постанови, були допущенні якісь порушення, суд не приймає до уваги, оскільки це помилкове трактування позивачем норм КУпАП.
Крім того, ОСОБА_2 не заперечує, що транспортний засіб, яким він керував, дійсно, рухався не виконав вимоги дорожнього знаку «В’їзд заборонено», але він стверджує, що рух автомобілю під його керуванням не завдав нікому шкоди та не спричинив ні для кого аварійної обстановки, саме тому, дії позивача було кваліфіковане за ст.122 ч. 1 КУпАП, а не за ст.124 КУпАП тобто при спричиненні пошкоджень іншим учасникам дорожнього руху і не за ст. 122 ч. 4 КУпАП, при скоєні аварійної ситуації.
Відповідно до запиту від 28.02.2009 року позивач ОСОБА_2 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. За період з 2004 по 2008 роки на нього було складено 7 адміністративних протоколів про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху.
Також позивач посилається на те, що частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, що за правопорушення визначені у цій статті встановлена відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, розмір штрафу може бути від 255грн. до 340грн. Інспектором було накладено штраф у максимальному розмірі, тому розмір штрафу визначений неправомірно. З заперечення на позов вбачається, що інспектором при визначенні розміру штрафу були виконані вимоги ст.33 КУпАП та обґрунтовано визначено розмір адміністративного штрафу.
Ствердження ОСОБА_2 про те, що він працює лікарем, має невелику заробітну плату, крім того має на утриманні двох неповнолітніх дітей, судом не приймається до уваги, оскільки позивач не надав суду документів , які підтверджували цей факт.
З огляду на викладене ОСОБА_2 дійсно порушив вимоги п.8,4 В ПДР України, факт скоєння ним даного правопорушення підтверджується постановою ВВ № 031624 від 30.12.2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності, а також не заперечується самим позивачем. Ствердження ОСОБА_2 викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, в зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що позов заявлено необґрунтовано і він задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 11, 12, 70, 71, 159-163, 185, 186 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу ДАІ м.Сєвєродонецьк, Луганської області про скасування постанови ВВ № 031624 від 30.12.2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення а постанову ВВ № 031624 від 30.12.2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 без змін.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд в 10-денний строк з дня проголошення постанови шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до Донецького адміністративного апеляційного суду або без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Суддя Сєвєродонецького
міського суду ОСОБА_6