ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 лютого 2009 року                 Справа № 2-а-59/09  

  Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:  

головуючого судді       -     Олійник В.М.,  

при секретарі         -     Андрусишин Н.Т.,  

за участю представника позивача     -     ОСОБА_1  

представника відповідача       -     ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому     судовому засіданні в залі суду м.Сєвєродонецька адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_4 до Управління праці і соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про стягнення грошових сум,  

ВСТАНОВИВ:  

Представник позивача звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення недоплачених грошових сум учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на оздоровлення за 2007, 2008 роки у розмірі 4375,00грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що позивач є учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 2-ї категорії, тому згідно положень пункту 4 ст.20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу гарантоване позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання за його бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’ять мінімальних заробітних плат. Розмір одноразових щорічних грошових компенсацій за період з 2007 по 2008 роки становить 4575,00грн. з урахуванням встановлених мінімальних заробітних плат встановлених на відповідний рік, але позивачу всупереч вказаного Закону України за період з 2007 по 2008 роки було виплачено лише 200,00грн., тобто не в повному обсязі у зв’язку з чим він звернувся до суду з справжнім позовом.  

В судове засідання позивач не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь позивача суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки у розмірі 4375,00грн.  

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, просила суд відмовити в їх задоволенні, надала суду письмові заперечення на позов, в яких просила відмовити у позовних вимогах позивача про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, оскільки УПтаСЗН здійснювало виплату позивачу зазначеної допомоги на оздоровлення відповідно до розмірів, визначених у ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2007 рік у розмірі 100,00 грн., за 2008 рік у розмірі 100,00 грн. До повноважень УПтаСЗН в питанні виплати щорічної допомоги на оздоровлення постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи як державного програмного комплексу належить складання виплатних відомостей для виплати зазначеної допомоги за Державною електронною програмою АСОПД, при чому змінити суму виплат у відомостях, які складаються Державною електронною програмою АСОПД, УПтаСЗН не має права (щорічно УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради отримує листи з ГУПтаСЗН Луганської ОДА з визначенням кодирування розмірів виплат для певних категорій отримувачів). Для забезпечення виплати дані відомості надсилаються до ГУПтаСЗН Луганської ОДА, яке є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня за УПтаСЗН, під ці відомості на розрахунковий рахунок, відкритий у Державному Казначействі України за відповідною бюджетною програмою та фінансовою класифікацією надходять кошти з Державного бюджету у вигляді субвенції. Крім того законом не визначено, що органи праці та соціального захисту населення у містах є розпорядниками бюджетних коштів, яким надано повноваження з нарахування та встановлення розміру виплати цієї допомоги. Головним розпорядником цих бюджентих коштів є Міністерство праці та соціальної політики України, яке очолює систему органів праці та соціального захисту населення. Відповідно до ч.1 пункту 2 Положення про Міністерство, Мінпраці в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Мінпраці організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Після прийняття Конституційним Судом рішень по справам про соціальні гарантії від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, зміни до Законів України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік та на 2008 рік в частині визначення нових бюджетних призначень по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення (розмірів цієї допомоги) не вносилися. Тому і не було додаткового фінансування для забезпечення доплати щорічної допомоги за 2007 та 2008 роки, а, отже, брати бюджетні зобов'язання, які не відповідають і не забезпечені бюджетними призначеннями, УПтаСЗН не мало права. УПтаСЗН діє на підставі Положення про УПтаСЗН, яке затверджене Сєвєродонецькою міською радою, у своїй діяльності керується чинним законодавством, діє у межах тих повноважень, які визначені Положенням про УПтаСЗН та законами, які визначають повноваження органу праці та соціального захисту населення. У позовній заяві позивач просить суд визнати дії УПтаСЗН протизаконними в частині недонарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення. УПтаСЗН заперечує проти таких позовних вимог, оскільки виконує делеговані державою функції у межах повноважень, та тим способом, який визначений державою у нормативно-правових актах, та відповідно до Положення про УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради. На момент виплати зазначеної допомоги норми постанов Кабінету Міністрів України, які визначали розміри виплат щорічної допомоги на оздоровлення не були визнані неконституційними, а тому ставити питання про незаконні дії щодо виплати управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щорічної допомоги на оздоровлення є необгрунтованим, оскільки виплата цієї допомоги у відповідні роки була проведена в межах повноважень та відповідно до чинних законів.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

Так предметом судового розгляду є правовідносини, що пов’язані з забезпеченням соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Вказані правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки», а також іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України.  

Судом достовірно встановлено, що згідно посвідчення серії А № 071583 ОСОБА_4 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії. Відповідачем ця обставина не заперечується, тому суд приходить до висновку, що відповідно до пункту 4 ст.20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання щорічної разової допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст.48 зазначеного Закону України.  

Згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’ять мінімальних заробітних плат.  

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у 2007р. мінімальна заробітна плата становить 400,00 грн., отже виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2007 році має складати 400,00 грн. х 5 = 2000,00грн. Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що у 2007 році позивач фактично отримав 100,00грн., недоотримана позивачем сума складає 1900,00грн.  

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», у 2008р. мінімальна заробітна плата становить 515,00 грн., отже виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2008 році має складати 515,00 грн. х 5 = 2575,00грн. Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що у 2008 році позивач фактично отримав 100,00грн., недоотримана позивачем сума складає 2475,00грн.  

Застосування відповідачем ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №562 відповідно до якої була виплачена допомога на оздоровлення позивачу у 2007р. у розмірі 100,00грн., суд вважає протиправним так як положеннями ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів.  

В даному випадку, права учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’ять мінімальних заробітних плат, що закріпленні ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до ст.22 Конституції України, не можуть бути звуженими як положеннями Законів України «Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки» так і ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Правомірність застосування положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підтверджується Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. за № 6-рп/2007, та Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. за № 10-рп/2008 якими визнано неконституційним деякі положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки", що до встановлювався розмір щорічної разової допомоги на оздоровлення у розмірах, менших, ніж передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 46 Конституції України, положеннями Закону України   "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.ст. 10, 11, 15, 49, 51, 69, 71, ч.3 ст. 112, ст.ст. 159-163 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:  

Позовні вимоги за позовом представника позивача ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_4 до Управління праці і соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про стягнення грошових сум задовольнити.  

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_4 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1900,00грн., за 2008 рік – 2475,00 грн., усього 4375,00 грн.  

Судовий збір у справі віднести за рахунок держави.  

ОСОБА_5 може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Сєверодонецький міський суд в 10-денний строк з дня проголошення постанови шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Луганської області або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

  Суддя:                       В.М. Олійник