Справа № 234/10709/17

Провадження № 2/234/4245/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Карпенко О.М.,

при секретарі Аксеніної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно в рахунок погашення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2017 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно в рахунок погашення боргу.

Із позову вбачається, що 08 липня 2011 року позивач позичив у борг ОСОБА_2 грошеві кошти у сумі 30000 американських доларів на умові повернення цих коштів до 30 квітня 2016 року.

30000 американських доларів на момент подання позивачем позову дорівнюють 780600,00 грн. Позика була оформлена розпискою.

В якості забезпечення виконання зобов’язання повернення боргу ОСОБА_2 видав позивачу нотаріально посвідчену довіреність на право користування, експлуатації та продажу (з правом отримання грошей) належного йому автомобіля марки BMW 730 L, 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WBAHN21070DS87552, реєстраційний номер НОМЕР_1, та передав позивачу сам автомобіль.

Відповідач своє зобов’язання щодо повернення позичених грошей у визначений строк не виконав.

31 травня 2016 року ОСОБА_2 написав ще одну розписку, якою визнав факт неповернення позичених у позивача грошевих коштів у сумі 30000 американських доларів, продовжив термін дії попередньої боргової розписки до 31.05.2017 року та заявив про видачу позивачу другої нотаріально посвідченої довіреності на право користування, експлуатації та продажу (з правом отримання грошей) належного йому автомобіля марки BMW 730L, 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WBAHN21070DS87552, реєстраційний номер AH0003AH.

31.05.2016 року така довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та вручена позивачу відповідачем.

Відповідач та позивач домовилися, що у разі неповернення відповідачем до 31.05.2017 року позичених грошевих коштів, позивач, отримає право власності на зазначений автомобіль - у рахунок погашення боргу.

Тобто має місце наявність альтернативного зобов’язання боржника у розумінні положень ст. 539 ЦК України.

31 травня 2017 року відповідач своє зобов’язання щодо повернення грошевих коштів не виконав. Від передачі автомобіля позивачу у власність шляхом нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу або дарування відповідач ухиляється.

За таких обставин позивач, не може оформити автомобіль на своє ім’я через вчинення нотаріальної дії.

У зв’язку з цим позивач просить суд визнати право власності на легковий автомобіль марки BMW 730L, 2006 року випуску, тип ТЗ легковий седан, номер шасі (кузова, рами) WBAHN210700887552, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлен належним чином.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 224-225 ЦПК України та враховуючи думку позивача, судом ухвалено про заочний розгляд справи.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

На підставі ст.57 ЦПК України доказами по справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановить наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин ,які мають значення по справі. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема , звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно вимог ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

08.07.2011 року відповідач на підставі письмового договору позики (який укладено в формі простого письмового договору) взяв в борг у позивача 30000,00 доларів США, зобов’язавшись повернути не пізніше 30.04.2016 року. В забезпечення виконання укладеного договору позики відповідач взяв на себе зобов’язання у випадку неповернення боргу на вимогу позивача передати йому право власності на автомобіль BMW 730 L, 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WBAHN21070DS87552, реєстраційний номер НОМЕР_1, та передав позивачу сам автомобіль. 31.05.2016 року ОСОБА_2 написав ще одну розписку та продовжив термін дії попередньої боргової розписки до 31.05.2017 року та виявив бажання про видачу позивачу другої нотаріально посвідченої довіреності на право користування, експлуатації та продажу (з правом отримання грошей) вищезазначеного автомобіля.

Судом встановлено, що відповідач є власником автомобіля BMW 730 L, 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) WBAHN21070DS87552, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 5).

У відповідності з вимогами ст. 319 ЦК України власник має право розпоряджатися своєю власністю, тобто має право передати право власності на своє рухоме майно у виконання прийнятого на себе боргового зобов’язання.

Свої зобов’язання відповідач своєчасно не виконав в повному обсязі, бо суму боргу не повернув. Станом на час звернення з позовом до суду сума боргу складає 780600,00 грн.

На підставі ст.1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, які визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставі ст. 41 Конституції України право власності в Україні охороняється законом.

На підставі ст.ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні, власник вправі вимагати захисту порушеного права власності в судовому порядку (ст.16 Цивільного Кодексу України).

На підставі ст.16 Цивільного Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним з способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до правопорушення і інше.

У відповідності до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Враховуючи те, що закон не містить жодної норми, яка б прямо встановлювала неправомірність набуття права власності на самочинно реконструйовані квартири, питання щодо законності набуття права власності належить до компетенції суду.

На підставі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш чим як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підставі ч. 2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або іншій документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На підставі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого ж самого роду та такої ж самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право від боржника вимагати виконання його обов’язку.

На підставі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (Заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (Заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Крім того, згідно ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

На підставі ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були отримані позичальником від позикодавця. У випадках, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини ці положення не застосуються.

Відповідач розписки від 08.07.2011 року, 31.05.2016 року не оспорив.

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню .

Керуючись ст.ст.10,11,57-60,209,212-215,224-225 ЦПК України, ст.41 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 16,319,321,328, 509, 525, 526, 527,1048,1049 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про заставу»,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на рухоме майно в рахунок погашення боргу - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, право власності на легковий автомобіль марки BMW 730 L, 2006 року випуску, тип ТЗ легковий седан, номер шасі (кузова, рами) WBAHN210700887552, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Краматорський міський суд.

Суддя Краматорського

міського суду ОСОБА_4