ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 року справа 2а-44/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Семененка Я.В. (доповідач)
суддів Дадим Ю.М., Божко Л.А.
при секретарі Мартиросян М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області
на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 12.12.2008 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, стягнення не донарахованих сум виплат державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати незаконною бездіяльність щодо ненарахування в повному обсязі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути недоплачену допомогу за період липень-грудень 2007 року та січень-червень 2008 року в сумі 3017,33грн.. В обґрунтуванні заявлених вимог посилалась на те, що вона має дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» позивачка має право на допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач, всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», сплачував допомогу у значно менших розмірах, ніж ті, що встановлені законом.
Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 12.12.2008 позов задоволений частково, а саме: визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу в повному обсязі державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачений розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період липень-грудень 2007 року, січень-червень 2008 року в сумі 3004,83грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці і соціального захисту населення просить постанову суду в задоволеній частині скасувати та в позові відмовити. Посилається на те, що державна допомога позивачці виплачувалась в розмірах і порядку, визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, як незастрахована особа, перебувала на обліку Управління праці і соціального захисту населення Оріхівської державної адміністрації Запорізької області у зв'язку з народженням доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вирішуючи спірні правовідносини та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач мав виходити з розмірів, які встановлено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а не з Законів України про Державний бюджет на відповідні роки. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин не застосовуються строки звернення з позовом до суду, які встановлено ст..99 КАС України.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції до 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 12 та частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” зупинено на 2007 рік. Правовідносини врегульовані абзацом 2 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога при народженні дитини виплачується в розмірі 8500гр, з яких 3400гр одноразово при народженні дитини, а решта протягом 12 місяців рівними частинами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; та абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №6рп/2007 положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
Відповідно до пунктів 3, 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визнано таким що суперечить Конституції України, а також визнані неконституційними положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, є протиправною.
Водночас місцевий суд допустив порушення норм матеріального права, стягнувши різницю між розміром прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років і фактично виплаченою допомогою, в тому числі і за період січень-червень 2008 року.
Так, відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, перерахунок допомоги позивачці має бути здійснений з 09.07.2007р. з дня прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №6рп/2007.
Також Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладена в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Вказані положення названого Закону не були визнанні неконституційними, а відтак підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Відтак позивачка має право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по грудень 2007 року включно.
З квітня по вересень 2007 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив 463гр, з жовтня по грудень – 470гр.
Натомість з липня по грудень 2007 року позивачка отримувала допомогу у значно менших розмірах, що підтверджується довідкою (а.с.11).
Так, в липні 2007 року позивачка отримала допомогу в сумі 105,93грн., в серпні – 108,18грн., в вересні – 109,62грн., в жовтні – 109,62грн., в листопаді – 306,50грн., в грудні – 309,65грн.
При вирішенні питання щодо перерахунку допомоги місцевий суд повинен був не стягувати недоплачену допомогу, а зобов'язати здійснити її перерахунок і виплату, оскільки Управління праці і соціального захисту населення допомогу виплачує не з власних коштів. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
З огляду на викладене, відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплатити позивачці недоплачену допомогу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. включно.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що встановлений ст..99 КАС України строк, не застосовується до спірних правовідносин.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими.
Відповідно до ст..99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, у публічно-правових спорах, що становлять предмет розгляду справ адміністративного судочинства, передбачений строк давності звернення до суду, яким обмежується звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до ст. 100 КАС України пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду з позовом про захист порушених прав позивач посилався на те, що про факт порушення її прав стало відомо лише з відповіді відповідача від 25.09.2008р. (а.с.10) на її звернення про проведення перерахунку державної допомоги.
Колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску процесуального строку можливо визнати поважними, оскільки з метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачка зверталася до відповідача про перерахунок допомоги, але в цьому їй було відмовлено, що і стало причиною звернення до суду з відповідним позовом, який надійшов до суду першої інстанції 21.10.2008р.
Відповідно до частин 1, 3 статті 94 КАС України, з Державного бюджету на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати, виходячи з задоволеної суми позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області - задовольнити частково.
Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 12.12.2008р. скасувати та прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити позивачу строк звернення до суду з позовом за захистом порушених прав.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно.
Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позову відмовити.
Відшкодувати ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати, у вигляді судового збору у розмірі 3грн.40коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
Головуючий Я.В. Семененко
Судді Ю.М. Дадим
Л.А. Божко