РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р. Справа № 906/446/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Демидюк О.О.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

прокурора: Маринич В.В.

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: ОСОБА_1, ОСОБА_2

третьої особи 1: не з'явився

третьої особи 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2017 р. у справі № 906/446/17

за позовом Першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1) Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області

2) ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"

за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) ОСОБА_4 загальноосвітньої школи I-III ступенів Житомирського району Житомирської області

2) Житомирської районної ради

про визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення №1 від 01.01.2005; припинення зобов'язань за договором на майбутнє; зобов'язання звільнити нежитлове приміщення площею 28,78кв.м

Перший заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» про визнання недійсним договору оренди частини нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2005 року та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення загальною площею 28,78 кв.м /а.с.3-15/.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.05.2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОСОБА_4 загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Житомирського району Житомирської області та Житомирську районну раду /а.с.1/.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.07.2017 року у справі № 906/446/17, позов першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави до Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 загальноосвітньої школи I-ІІІ ступеня, Житомирської районної ради про визнання недійсним договору оренди частини нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2005 року та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення загальною площею 28,78 кв.м задоволено.

Визнано недійсним договір оренди частини нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2005, укладений між Відділом освіти Житомирської районної державної адміністрації та ВАТ «Укртелеком», загальною площею 27,78 кв.м, розташованого в приміщенні ОСОБА_4 ОСОБА_5 ступенів Житомирського району Житомирської області, вартість якого становить 7994,00 грн. та припинено зобов'язання за вказаним договором на майбутнє.

ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» звільнити нежитлове приміщення загальною площею 28,78 кв.м, вартістю 7994,00 грн., розташоване в приміщенні ОСОБА_4 ОСОБА_5 ступенів за адресою: вул.Войтицького, 37а, с.Троянів Житомирського району Житомирської області та повернути його Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації шляхом підписання акту прийому-передачі.

Стягнуто з Відділу освіти Житомирської районної державної адміністрації на користь Прокуратури Житомирської області 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» на користь Прокуратури Житомирської області 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви /а.с.168-172/.

ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії ПАТ «Укртелеком», не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2017 року у справі № 906/446/17 та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:

- з огляду на положення ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту» та підпункт 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України № 796 від 27.08.2010 року, чинне законодавство дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об’єкта освіти, як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності за умов, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу;

- місцевим господарським судом не встановлено обставин, що можуть слугувати підставою для визнання недійсним Договору оренди нежитлового приміщення, укладеного між відповідачами;

- першим заступником керівника Житомирської місцевої прокуратури не доведено, що орендоване за договором приміщення до його укладення використовувалося навчальним закладом у навчально-виховній роботі, технологічно пов’язане з навчально-виховним процесом, а також не доведено факт порушення прав вихованців та осіб, які працюють у даному навчальному закладі умовами договору;

- прокурором не доведено, що приміщення площею 28,78 кв.м., яке розташоване на першому поверсі вбудованого приміщення, необхідне для використання у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності навчального закладу;

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що прокурор не довів фактів спричинення перешкод або унеможливлення надання освітніх послуг чи зменшення обсягу цих послуг внаслідок укладення спірного Договору;

- автоматичну телефонну станцію (АТС типу ЄС-11), яка знаходиться в спірному орендованому приміщенні, запроектовано та побудовано в 2004 році за погодженням з ОСОБА_4 сільською радою, Службою державного пожежного нагляду Житомирського району УМВС України в Житомирській області, відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Житомирського району, Житомирською районною санепідемстанцією;

- з встановлених обставин справи слідує, що спірний об’єкт оренди на момент укладення Договору не використовувався у навчальному процесі, а укладення даного Договору не погіршує соціально-побутові умови осіб, які навчаються чи працюють у цьому навчальному закладі;

- обладнання, яке встановлене у спірному приміщенні, відповідає вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і правил;

- надходження плати за оренду приміщення надає можливість покращувати матеріальну базу навчального закладу, яким задовольняються потреби територіальної громади;

- доводи прокурора щодо порушення у зв’язку з укладенням спірного Договору приписів ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту» та п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПін 5.5.2.008-01, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 року № 63, є безпідставними.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову прокурора відсутні, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, що є безумовною підставою для його скасування /а.с.182-187/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 року у справі № 906/446/17, апеляційну скаргу ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» прийнято до провадження у складі суду: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А., суддя Демидюк О.О. та призначено до розгляду на 06.09.2017 року /а.с.181/.

Автоматизованою системою документообігу суду на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2017р. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 906/446/17 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_6 та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Демидюк О.О., про що складено протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.09.2017 р.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 05.09.2017 р. апеляційну скаргу та справу прийнято до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Демидюк О.О. /а.с.231-234/.

В судовому засіданні 06.09.2017 року представники відповідача-2 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Просили рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2017 року у справі № 906/446/17 скасувати, в задоволені позову першого заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави - відмовити.

Прокурор в судовому засіданні 06.09.2017 року заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та зазначив, що за спірним договором оренди від 01.01.2005 року відділом освіти Житомирської райдержадміністрації передано в оренду ПАТ «Укртелеком» нежитлове приміщення ОСОБА_4 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, загальною площею 28,78 м2 саме для розміщення АТС, тобто для організації та здійснення господарської (комерційної) діяльності, спрямованої на досягнення економічних результатів, з метою одержання прибутку, яка жодним чином не пов’язана з наданням освітніх послуг чи навчально-виховним процесом. Просить рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2017 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-1 участі уповноваженого представника в судовому засіданні 06.09.2017 року не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.195/.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Укртелеком» зазначає, що оспорюванне рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2017 року прийнято із порушенням норм матеріального права, а тому має бути скасованим, а позов прокурора залишеним без задоволення, заявою від 14.08.2017 року просить провести розгляд скарги без участі його повноважного представника /а.с.201-207/.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 загальноосвітня школа I-ІІІ ступеня та Житомирська районна рада, участі уповноважених представників в судовому засіданні 06.09.2017 року не забезпечили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.196-197/.

Оскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 року явка представників сторін в судове засідання 06.09.2017 року обов’язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності інших учасників судового процесу, що не з’явились.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників апелянта та прокурора, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

Рішенням 15 сесії 23 скликання Житомирської районної ради від 25.12.2001 року «Про розмежування майна комунальної власності між власністю територіальних громад» приміщення ОСОБА_4 загальноосвітньої школи І-ІІІ степенів в с.Троянів Житомирського району Житомирської області прийнято у спільну власність територіальних громад Житомирського району /а.с.29-30/.

Розпорядженням заступника голови Житомирської районної ради № 23 від 24.05.2005 року, затвердженого рішенням Житомирської районної ради від 02.08.2005 року, надано дозвіл Відділу освіти Житомирської РДА на укладання з ВАТ «Укртелеком» договору оренди нежитлового приміщення ОСОБА_4 ОСОБА_5 ступенів, площею 28.78 м2 з метою надання послуг, яке розташоване за адресою: Житомирський район, с.Троянів, вул.Войтицькогоа, 37а /а.с.31-32/.

01.01.2005 року між відділом освіти Житомирської РДА (надалі - орендодавець, відповідач-1) та Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника ЦТЕМТЗ Житомирської дирекції ВАТ «Укртелеком» (надалі - орендар, відповідач-2, апелянт) укладено договір оренди нежилого приміщення № 1 (надалі - Договір), за умовам якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення під АТС за адресою: с.Троянів, вул.Войтицькогоа, 37а, в приміщенні майстерні загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. загальною площею 28,78 м2 , що знаходиться на балансі відділу освітит ЖРДА, вартість якого згідно експертної оцінки становить 7994,00 грн без ПДВ станом на 12.07.2004р.

Пунктом 2.1 Договору сторони встановили, що вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням договору та акту прийому-передачі об’єкта оренди.

Відповідно до п.п.8.1, 8.4 Договору, останній діє з моменту його підписання сторонами – до 01.12.2005 року. Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення дії договору ні одна зі сторін не заявила про його припинення.

Враховуючи відсутність повідомлень сторін про припинення Договору № 1 від 01.01.2005 року, термін дії останнього продовжений до 01.12.2017 року /а.с.44-45/.

Факт передачі майна підтверджується актом прийому-передачі орендованого приміщення від 01.01.2005 року, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення під АТС в приміщенні майстерні загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. по вул Войтицького, 37а, с.Троянів, загальною площею 28,78 м2,вартість якого визначена експертною оцінкою станом на 12.07.2004 року і становить 7994,00 грн без ПДВ /а.с.46/.

Згідно висновку суб’єкта оціночної діяльності про вартість оцінюваного майна, ринкова вартість об’єкта оренди становить 7994,00 грн. /а.с.47/.

Обґрунтовуючи підстави позову, прокурор вказує, що наведений вище договір оренди є незаконним, оскільки в оренду було передано приміщення державного навчального закладу для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом, перший заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури, посилаючись на положення ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту», п.3.19 Державних санітарних правил і норм, влаштування утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2-008-01, зазначає про наявність підстав для визнання договору оренди № 1 від 01.01.2005 недійсним на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави недійсності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсними (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9 визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11 роз'яснено, що правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України «Про оренду землі», «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про іпотеку», «Про страхування», «Про банки і банківську діяльність», «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та іншими актами законодавства.

Згідно із ч.2 ст.18 Закону України «Про освіту», навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 Закону України «Про освіту» визначено, фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

У відповідності з п.2 статті 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 796, до інших послуг, які можуть надаватися такими закладами, відноситься надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

За приписами ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту», об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Як зазначено п.б ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Таким чином, об'єкти освіти, засновані на державній власності, не підлягають приватизації і використанням їх не за призначенням, тобто з метою іншою ніж здійснення навчального чи наукового процесу.

Частиною 1 ст.63 Закону України «Про освіту» закріплено, матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

З наведеного вбачається, що до об'єктів освіти належать не лише навчальні заклади, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

За таких обставин, невикористання певного приміщення навчальним закладом безпосередньо у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності не свідчить про неприналежність цього приміщення до об'єкту освіти.

Відповідно до статті 3 ГК України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з приписами статті 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Судом встановлено, за оспорюваним договором оренди нежилого приміщення № 1 від 01.01.2005 року частина приміщення школи в с.Троянів передана ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» з метою розміщення обладнання стаціонарного телефонного зв’язку (АТС - автоматична телефонна станція).

В матеріалах справи відсутні докази пов'язаності мети використання спірного приміщення з освітньою діяльністю.

Отже, оспорюваним договором фактично змінено цільове призначення частини приміщення навчального закладу та визначено його використання під розміщення автоматичної телефонної станції, тобто для проведення господарської діяльності орендарем.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оспорюваний договір № 1 від 01.01.2005 року, суперечать вимогам частини 5 статті 63 Закону України «Про освіту», оскільки орендоване приміщення було передано для розміщення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи встановлені обставини даної справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди, зміст якого суперечить вимогам Закону України «Про освіту», та про зобов'язання повернути спірне приміщення, оскільки таке приміщення загальноосвітнього навчального закладу не може бути об'єктом оренди для використання його у комерційній діяльності.

Таким чином, заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2017 р. у справі № 906/446/17 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/446/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Демидюк О.О.