u
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2009 р.
17 год. 30 хв. Справа № 2-а-12793/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Мкртчян А.С.,
за участю: представника позивача - Осипової Л.І.,
представника відповідача - Головінової Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
встановив:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-Фонд, позивач) звернулося до суду з позовом до приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед"(далі-відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 5551 грн. 78 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що згідно з даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 11 осіб, з цього розрахунку установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач до 16.04.2009 року повинен був самостійно сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 5318 грн. 18 коп. та пеню в розмірі 233 грн. 60 коп. за порушення терміну сплати цих санкцій.
Представник відповідача, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що проведений позивачем розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів є неправильним, оскільки не відповідає вимогам Інструкції по заповненню звітності форми № 10-ПІ. Крім того, у січні та лютому 2008 року на підприємстві працював один інвалід, якому виплачувалась заробітна плата, що позивачем не взято до уваги, а тому застосування Фондом до приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед" адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені є неправомірним.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі-Закон № 875-ХІІ) встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Отже, якщо середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед" за 2008 рік складала 11 осіб, то враховуючи вимоги ст. 19 Закону № 875-ХІІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем становить 1 робоче місце.
Відповідно до статті 20 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, які використовують найману працю, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення”від 01.03.1991 року № 803-ХІІ із змінами та доповненнями (далі-Закон № 803-ХІІ) визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи та організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
Статтею 20 Закону № 803-XII встановлено, що підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі:
додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод;
організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів;
працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";
На виконання вищенаведеної норми Закону № 803-XII наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" від 19 грудня 2005 року № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814 затверджено форму звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" та Інструкцію щодо заповнення, де передбачено, що підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання подають центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків при наявності вакансій вищезазначений звіт.
Таким чином суд вважає, що відповідач не виконав обов'язку роботодавця щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів у вигляді належним чином складеної та заповненої в повному обсязі звітності форми № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій".
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що працевлаштуванням інваліда є фактично відпрацьовані інвалідом ОСОБА_1 січень, лютий 2008 року, оскільки приватною виробничо-комерційною фірмою "Лікмед" не пред'явлено суду доказів щодо вжиття заходів з пошуку інваліда, який бажав би працювати на посаді, з якої було звільнено ОСОБА_1
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-
постановив :
Позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед" про стягнення адміністративно- господарських санкцій та пені задовольнити.
Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Лікмед", ідентифікаційний код юридичної особи-24107671 на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 5318 грн. 18 коп. (п'ять тисяч триста вісімнадцять грн. 18 коп.) та пеню в розмірі 233 грн. 60 коп. (двісті тридцять три грн. 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 жовтня 2009 р.
Суддя Кисильова О.Й.