Головуючий у 1 інстанції – суддя Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач – Радіонова О.О.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
10 листопада 2009 року справа № 2-а-2863/09/1270
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Радіонової О.О.
суддів:
при секретарі судового засідання Міронової Г.М.
Яманко В. Г.
Ковальчук Г.Л.
за участю представників від:
позивача: Маштакова Є.С. Маштакова Є.С. представник за дов. від 05.11.2009р.
відповідачів:
не з»явилися, повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції
засіданні апеляційну скаргу Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 26 червня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-2863/09/1270 (суддя Ковальова Т.І.)
за позовом Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції
до Луганської області
Приватного підприємства «ТФ Східна спілка»
Закритого акціонерного товариства «Нива»
про стягнення на користь держави сум по
нікчемним правочинам, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2008 року до Луганського адміністративного суду звернувся позивач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція до приватного підприємства „ТФ Східна спілка" та Закритого акціонерного товариства „Нива" про стягнення на користь держави з ПП «ТФ «Східна спілка» грошові кошти в сумі 1730848грн., отримані від ЗАТ «Нива» за нікчемними правочинами та стягнення на користь держави з ЗАТ «Нива» товари та послуги на загальну суму 1730848грн., отримані ЗАТ «Нива» від ПП «ТФ Східна спілка» за нікчемними правочинами.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року (арк. спр. 127-130) в задоволені адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу (арк. спр. 136-139), в якій апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права й тому вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідачі у судове засідання не з»явилися, про дату, час ті місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.
Згідно ст.ст. 2, 3 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Як вбачається із матеріалів справи між сторонами ПП „ТФ Східна спілка" та ЗАТ „Нива" укладені угоди на перевезення вантажу автомобільним транспортом та договори купівлі-продажу товару.
Тобто, між сторонами ПП „ТФ Східна спілка" та ЗАТ „Нива" склалися відносини у сфері господарювання.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підставі ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.
Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов’язану сторону певних обов’язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.
Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане по зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП „ТФ Східна спілка", зареєстровано як платник податку на додану вартість (аркуш справи 15-20).
Між сторонами ПП „ТФ Східна спілка" та ЗАТ „Нива" укладені наступні угоди: договір від 01.01.2008 року № 10/пр. на перевезення вантажу автомобільним транспортом; та договори купівлі-продажу товару; договір від 11.02.2008 року № 23/1 н, договір від 12.02.2008 року № 25/1 н; договір від 04.04.2008 року, б/н; договір від 05.05.2008 року № 123/1 н на загальну суму 1 730 848 грн.
Колегією суддів встановлено, що згідно вказаних угод ПП «Торгова фірма «Східна спілка» поставлено борошна та надані послуги автоперевезення на загальну суму 1730848грн. ЗАТ «Нива» в розрахунок оплати перерахувало безготівкові кошти на суму 11148924,28грн.
Апелянт у апеляційній скарзі стверджує, що ЗАТ «Нива» не надані товарно-транспортні накладні та інші документи, які свідчать про транспортування покупцю придбаного товару(арк. спр. 138) й тому, на думку скаржника зазначені угоди є нікчемними.
Колегія суддів не погоджується з ствердженням апелянта, оскільки під час розгляду справи до суду першої інстанції надані акти прийому-передачі робіт від 17.03.2008 року, 11.03.2008 року, 24.03.2008 року, 31.03.2008 року та накладні від 25.03.2008 року №25/3-1 про передачу товару – проса, ржи, пшениці на суму 602620грн., від 04.04.2008 року на суму 957000грн.
Посилання апелянта на рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 28.11.2008 року щодо припинення державної реєстрації ПП «Торгова фірма «Східна спілка» колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки оспорюванні правовідносини виникли до набрання чинності судового рішення про припинення державної реєстрації ПП «Торгова фірма «Східна спілка».
Крім того, п озивач не спростував той факт, що на момент укладення зазначених угод ПП «Торгова фірма «Східна спілка» перебувало в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мало свідоцтво платника податку на додану вартість, а сам по собі факт припинення державної реєстрації ПП «Торгова фірма «Східна спілка» не є підставою для визнання угод такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і не підтверджує наявність умислу у сторін на укладення таких угод. При цьому ухилення однією із сторін угоди від сплати податків також не може бути підставою для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.
Позивачем по справі під час розгляду справи у суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи не надано суду доказів про намір сторін - ПП „ТФ Східна спілка", ЗАТ „Нива" на заподіяння державі шкоди в певному розмірі.
З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови наведеним нормам матеріального та процесуального права колегія суддів зазначає, що підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-2863/09/1270 – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-2863/09/1270 – залишити без змін.
Повний текст ухвали складений, підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 10 листопада 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: О.О. Радіонова
Судді Г.М. Міронова
В.Г. Яманко
З оригіналом згідно:
Суддя: О.О. Радіонова