ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 липня 2017 року м. Київ К/800/7632/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши

касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017

у справі № 820/5001/16 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукор-Опт-Торг"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017р. касаційна скарга ДФС залишена без руху як така, що подана без дотримання вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015) (далі - Закон № 3674-VI), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в адміністративній справі становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини першої, підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому заява або скарга подається до суду (в редакції, чинній в 2016 році).

Враховуючи, що звернення ТОВ "Цукор-Опт-Торг" з адміністративним позовом до суду першої інстанції мало місце у вересні 2016 році, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру складала 1 378,00 грн.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як свідчать зміст постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016р., в позовній заяві ТОВ «Цукор-Опт-Торг» просить суд: 1) визнати протиправними дії ДФС щодо неприйняття документів податкової звітності від «Цукор-Опт-Торг» (податкової накладної №1 від 06.06.2016, податкової накладної №2 від 06.06.2016 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних); 2) визнати протиправним рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про розірвання договору про визнання електронних документів № 090520161 від 09.05.2016, укладеного між ТОВ «Цукор-Опт-Торг» та Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області; 3) зобов'язати ДФС зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові документи ТОВ «Цукор-Опт-Торг» станом на дату фактичного їх подання до реєстрації, а саме: податкової накладної №1 від 06.06.2016, податкової накладної №2 від 06.06.2016 - станом на 17.06.2016 року; 4) зобов'язати Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 09.05.2016 № 090520161, укладеного між ТОВ «Цукор-Опт-Торг» та Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Оскільки вимоги про зобов'язання ДФС та Центральну ОДПІ зареєструвати податкові накладні та поновити дію договору відповідно є способом захисту прав позивача внаслідок вчинення дій та прийняття рішення, які позивач просить визнати протиправними, позов складається з двох вимог немайнового характеру; розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову складає 1378,00 * 2 = 2756,00 грн., а судового збору за подання касаційної скарги - 3307,20 грн. (120% від 2756,00 грн.).

Розмір сплаченого ДФС судового збору згідно з платіжним дорученням № 130 від 17.02.2017р., яке додано до касаційної скарги, відповідає розміру судового збору, обчисленого відповідно до вище наведених норм.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 102 зазначеного Кодексу пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

ДФС звернулась з касаційною скаргою 14.03.2017р., просить поновити строк на подання касаційної скарги, посилаючись на такі обставини, які стали перешкодою для подання касаційної скарги в строк, встановлений частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України: первісне звернення ДФС з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017р. мало місце в межах зазначеного процессуального строку; касаційна скарга була залишена без руху ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.02.2017р. (№ К/800/2567/17) у зв'язку з несплатою судового збору, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2017р. - повернута на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України. Вимога закону щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги була виконана ДФС з отриманням можливості для цього, з огляду на те, що витрати на сплату судового збору повинні бути затверджені у бюджетному розписі витрат ДФС як бюджетної установи.

Клопотання ДФС про поновлення строку на подання касаційної скарги слід визнати обгрунтованим. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.02.2017р. касаційна скарга ДФС булла залишена без руху у звязку з тим, що до неї не було додану документ про сплату судового збору. Цією ухвалою ДФС встановлено строк до 17.03.2017р. для усунення недоліку касаційної скарги.

ДФС звернулась з клопотанням про продовження строку на усунення недоліку касаційної скарги, яке зареєстроване у Вищому адміністративному суді України 20.02.2017р. за вхідним номером 746097. Це клопотання судом касаційної інстанції не розглянуто. Ухвалою від 23.02.2017 касаційна скарга повернута ДФС. Однак, на цю дату фактично недолік касаційної скарги вже був усунений, про що свідчить платіжне доручення № 130 від 17.02.2017р., в якому підставою платежу «судовий збір в сумі 3307,20 грн.» вказано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.02.2017р. № К/800/2567/17.

Керуючись частиною 1 ст. 102, статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Поновити ДФС України процесуальний строк на подання касаційної скарги на на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 у адміністративній справі № 820/5001/16.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ДФС України процесуальний строк на подання касаційної скарги на на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 у адміністративній справі № 820/5001/16.

Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 820/5001/16.

В порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі; 2) надіслати особам, які беруть участь у справі, копію касаційної скарги, запропонувавши у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати заперечення на касаційну скаргу; 3) роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що на стадії касаційного провадження вони наділені процесуальними правами та обов'язками, передбаченими статтею 49 (з врахуванням меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України), статтями 219, 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала вступає в законну силу з моменту прийняття та не підлягає перегляду Верховним Судом України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко