u
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2009 р. Справа № 2-а-10858/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Кусик Г.С.,
за участю:
представників позивача - Ващука Я.В., Білецького О.В.,
представників відповідача - Тосік Н.І., Рассолової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільної виробничо-комерційної фірми "Діпаріс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Спільна виробничо-комерційна фірма "Діпаріс" (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2009 р. №№ 0002572301/0 та 0002582301/0, яким позивачу збільшено податкові зобов’язання з податку на прибуток на 207799 грн., у тому числі за основним платежем на 107123 грн. та з податку на додану вартість на 291833 грн., у тому числі за основним платежем на 194555 грн.
Спірні податкові повідомлення-рішення складено на підставі акту планової перевірки позивача від 29.05.2009р. № 1714/23-5/19233787.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги просили їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідач неправомірно зменшив його валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з ПП "Ромакс", оскільки незважаючи на те, що діяльність ПП "Ромакс" припинена, а його установчі та реєстраційні документи визнані недійсними з моменту реєстрації з 16.10.2006 р., на момент проведення господарських операцій це підприємство функціювало і було повністю дієздатним і мало право здійснювати господарські операції з належним документальним оформленням цих операцій. На думку позивача він не зобов’язаний при здійснені господарських операцій перевіряти законність існування іншого суб’єкту його господарських відносин.
Представники відповідача проти позову заперечували просили відмовити в їх задоволенні, оскільки у судовому порядку визнано недійсними установчі документи ПП "Ромакс" то це може свідчити про не набуття цивільного права та його дієздатності з моменту державної реєстрації і всі складені первинні документи ПП "Ромакс" є недійсними в силу п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Саме тому не можуть бути прийнятими у якості документів, які підтверджують валові витрати та податковий кредит позивача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 02.06.2009 р. №№ 0002572301/0 та 0002582301/0 складено на підставі акту планової перевірки позивача від 29.05.2009 р. № 1714/23-5/19233787. Одним із порушень, викладеним відповідачем у акті перевірки, було включення до складу валових доходів та до податкового кредиту витрат позивача по взаємовідносинах з ПП "Ромакс ЛТД". По операціям з ПП "Ромакс ЛТД" позивач збільшив валові витрат на вартість отриманих послуг у липні-грудні 2007 року на суму 279651 грн., та у січні 2008р. на 24192,0 грн., а також збільшив податковий кредит по зазначеним операціям на 60768,0 грн., у тому числі за 2007 рік на 55930 грн. та за січень 2008р. на 4838,0 грн.
Постановою Господарського суду Херсонської області від 27.05.2008 р. № 9/271-АП-08 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ПП "Ромакс ЛТД" з моменту реєстрації, тобто з 16.10.2006 р.
Суд вважає, що визнання нечинними установчих документів та скасування державної реєстрації не тягне за собою наслідків у вигляді визнання нечинними угод, складених документів на здійснення господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності.
На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що на момент здійснення господарських операцій ПП "Ромакс ЛТД" було повністю дієздатним та мало право складати розрахункові та податкові документи, необхідні для бухгалтерського та податкового обліків покупців послуг цього суб’єкту підприємницької діяльності.
Відповідно до п.2. ст.9 Закону України № 996-ХІІ первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У процесі проведення перевірки відповідачем не надано зауважень щодо форми документів, які слугували підтвердженням наданих послуг ПП "Ромакс ЛТД", а також використання цих послуг у власній господарській діяльності позивача і тому суд вважає, що ці документи складені у відповідності з вимогами п.2 ст.9 Закону України №996-ХІІ та пов’язанні з веденням господарської діяльності позивача.
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат формується на підставі документально підтверджених витрат платника податків.
На підставі зазначеного суд вважає, що позивач мав право відносити до валових витрат витрати на оплату послуг, наданих ПП "Ромакс ЛТД" у 2007 р. та у січні 2008 р.
За актом перевірки від 29.05.2009 р. підставою для донарахування податкових, крім визначення статусу взаємовідносин з ПП "Ромакс ЛТД", слугували і інші порушення податкового законодавства. Ними були завищення, заниження валового доходу, завищення, заниження валових витрат в окремих податкових періодах, завищення задекларованої суми амортизаційних нарахувань. Ці порушення вплинули на заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток на 328661 грн. та завищення на 221538 грн. Виявлені порушення мали місце при складані декларації з податку на прибуток за 2006-2008 роки.
Відповідно до Закону України №334/94-ВР для складання декларації з податку на прибуток та визначення податкових зобов’язань з цього податку потребує специфічних навичок та наявності великого кола документів для проведення цих дій, крім того в обов’язки суду не входить визначення податкових зобов’язань з податків та зборів, відповідно до законів України № 509-ХІІ та 2181-ІІІ цей обов’язок покладено на податкові органи у даній справі на відповідача і саме тому суд приходить до висновку про необхідність повного скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2009 р. № 0002572301/0.
За актом від 29.05.2009 р. на розмір донарахованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість вплинули заниження задекларованих у результаті не включення всього об’єму реалізованих робіт, послуг та отриманих передплат, а також завищення податкового кредиту шляхом включення податкових накладних, виписаних ПП "Ромакс ЛТД" у 2007 р. та у січні 2008 р.
При розгляді цього питання суд виходить з того, що відповідно до Закону №168/97 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
За приписами Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Отже суд приходить до висновку що відповідач при проведені перевірки правомірно збільшив податкові зобов’язання позивача за листопад 2006р., грудень 2007р. та лютий-травень2008р.
Стосовно зменшення податкового кредиту позивача суд виходить із наступного.
За нормами Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Податковий кредит формується на підставі належним чином оформлених податкових накладних по операціям, дозволеним для формування цього податкового кредиту. За актом перевірки відповідачем не надано зауважень щодо оформлення податкових накладних і тому суд вважає, що позивач підтвердив сформований податковий кредит належним чином складеними податковими накладними, по операціям пов’язаним з господарською діяльністю платника податків. Суд вважає помилковими висновки відповідача, щодо протиправного формування податкового кредиту позивачем на підставі податкових накладних, складених ПП "Ромакс ЛТД", оскільки реєстрація цього підприємства скасована після складення ним податкових накладних та проведення господарських операцій по наданню послуг.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що діючим законодавством на покупця послуг не покладено функцій по контролю за законністю існування та створення продавця цих послуг, позивач не зобов’язаний контролювати сплату ПДВ до бюджету постачальником послуг, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" цей обов’язок покладено на відповідача.
За своєю економічною суттю податок на додану вартість визначається як різниця між податком на додану вартість отриманому (нарахованому) при реалізації товарів (робіт, послуг) та податку на додану вартість сплаченому (нарахованому) при придбані товарів (робіт, послуг) і тому заниження або завищення цих показників прямо впливає на розмір податкових зобов’язань платника податку.
Суд вважає, що відповідач правомірно збільшив податкові зобов’язання позивача з ПДВ на суму 133787,0 грн. та неправомірно зменшив податковий кредит по операціям з ПП "Ромакс ЛТД" на 60768,0 грн..
Відповідно до Закону України "Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
На момент складення податкового повідомлення-рішення про збільшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість минуло більш ніж 10 податкових періодів недоплати податку, розрахованого із занижених податкових зобов’язань позивача і тому суд вважає, що розмір штрафних санкцій на ці податкові зобов’язання повинен складати 50 відсотків від розміру цих занижених податкових зобов’язань.
На підставі зазначеного суд визнає податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009р. №0002582301/0 в частині визначення податкового зобов’язання позивачу з податку на додану вартість за основним платежем на 60768 грн. та за штрафними санкціями на 30384 грн.
Таким чином позовні вимоги Спільної виробничо-комерційної фірми "Діпаріс" підлягають частковому задоволенню з вищевказаних підстав.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив :
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009 р. № 0002572301/0 Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визначення Спільній виробничо-комерційній фірмі "Діпаріс" податкового зобов"язання на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 107123 грн. та штрафних санкцій в сумі 100676 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009 р. № 0002582301/0 Державної податкової інспекції у м.Херсоні в частині визначення Спільній виробничо-комерційній фірмі "Діпаріс" податкового зобов"язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 60768 грн.та штрафними санкціями у сумі 30384 грн.
В решті податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009 р. № 0002582301/0 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 листопада 2009 року.
Суддя Бездрабко О.І.