u  

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________________________________________________________________  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

07 жовтня 2009 р.

16 год. 35 хв.   Справа № 2-а-11930/09/2170  

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі:  Мкртчян А.С.,

за участю:представника позивача-Осипової Л.І., Уманської О.Т.,

представника відповідача-Коваленка Є.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  

Херсонського  обласного відділення Фонду соціального захисту  інвалідів  

до  відкритого акціонерного товариства  ім. Покришева  

про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

встановив:  

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства  ім. Покришева  про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені  в розмірі 33309 грн. 68 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що згідно з даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 218 осіб, з цього розрахунку установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 9 робочих місць. За 3 робочих місця, призначені для працевлаштування інваліда і не зайняті ним, відповідач до 15.04.2009 року повинен був самостійно сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 31991  грн. 28 коп. та пеню в розмірі 1318 грн. 40 коп. за порушення терміну сплати цих санкцій.  

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що у 2008 році підприємством створено дев'ять робочих місць для працевлаштування  інвалідів, шість з яких зайняті інвалідами. Підприємство подавало до позивача та районного центру зайнятості населення протягом січня-грудня 2008 року  звітність про наявність вільних робочих місць, в тому числі для інвалідів, однак вищезазначеним суб’єктом працевлаштування інвалідів протягом 2008 року відповідачу направлено для роботи тільки двох інвалідів. Одного з цих інвалідів працевлаштовано, інший відмовився від роботи через важкі умови праці-сезонні польові роботи.  

Крім того, відповідачем розміщено в газеті "Новий день" та "Голопристанський вісник" оголошення з пропозицією працездатним інвалідам звернутись до підприємства з питань щодо їх працевлаштування. Представник відповідача зазначає, що товариством вжито всіх заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та вважає, що обов"язок працевлаштування інвалідів покладається на районний центр зайнятості, а тому застосування позивачем до підприємства  адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені є неправомірними.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі Закон № 875-ХІІ) встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконаннгя роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Робочим місцем інваліда, відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", вважається місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, установах, організаціях. Індивідуальна програма реабілітації-це комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів, реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи, яка розробляється за участю інваліда протягом одного місяця з дня його звернення до МСЕК.

Таким чином, створення роботодавцями для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації можливе тільки за наявності інваліда.

Відповідно до статті 18-1 Закону № 875-ХІІ  інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості. Рішення про визнання інваліда безробітнім і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення”від 01.03.1991 року № 803-ХІІ із змінами та доповненнями (далі-Закон № 803-ХІІ) визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи та організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій  МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Отже, державна служба зайнятості зобов'язана здійснювати пошук підходящої роботи та працевлаштовувати інвалідів за умови виконання роботодавцем зобов"язань, передбачених частиною 3 статті 18  Закону  № 875-ХІІ.

З матеріалів справи вбачається, що при потребі в працівниках,  відповідач подавав до Голопристанського районного центру зайнятості Звіт про наявність вакансій форми № 3-ПН, в тому числі про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів та звертався з проханням направити до підприємства працездатних інвалідів  для працевлаштування. Відповідачем у передбачений законодавством термін надано відповідачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік форми № 10-ПІ. Оголошення про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів відповідачем розміщено в газеті "Голопристанський вісник". Колективним договором по соціальним питанням і охороні праці між правлінням і профспілковим комітетом ВАТ ім. Покришева на 2008 рік, ухваленим зборами трудового колективу 24.04.2008 року передбачено забезпечення прав інвалідів.  

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем виконано обов'язок роботодавця щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу та інформування про наявність таких  вакансій органів працевлаштування.

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено статтею 238 Господарського Кодексу України, адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ними встановлених законодавчими актами правил, тобто за вчинення правопорушення у сфері господарювання. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Умовою настання відповідальності є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.

Беручи до уваги те, що позивачем не зазначено, які вимоги чинного законодавства не виконано відповідачем для забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та не доведено протиправної та умисної  бездіяльності підприємства щодо створення робочих місць та належних умов  для працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку про незаконність застосування до ВАТ ім. Покришена адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць.  

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту  інвалідів є необгрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.  

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

постановив  :

У задоволенні позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту  інвалідів до  відкритого акціонерного товариства ім. Покришева про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені відмовити.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний  12 жовтня 2009 р.  

Суддя        Кисильова О.Й.